В 1950-ті роки молодий Хорхе Маріо Берґольйо, нинішній Папа Франциск, практикував нічну Євхаристійну адорацію.
Разом із братом Оскаром та одним із сусідів, Ґонсало Барґ’єло, вони спеціально для цього їздили зі своєї периферійної дільниці Флорес до базиліки Пресвятого Таїнства в центрі Буенос-Айреса.
Це підтвердив сам Папа у власноруч написаному листі до редакції іспанського католицького тижневика «Альфа і Омега», від якої раніше отримав факс із реєстром учасників адорації у 1954-1955 роках. Хорхе Маріо Берґольйо там числиться під номером 9191 у братстві нічної адорації. В базиліці він проводив суботні ночі на молитві, а також відпочивав у кімнаті на першому поверсі, де була зала з місцями для сну. Нині, через 65 років після тих подій, він зі зворушенням згадує заклик «Venite adoremus» («Прийдіте поклонімся»), яким звернувся до нього один із членів братства нічної адорації. У ті роки брати Берґольйо проводили суботні ночі на молитві в каплиці праворуч від конфесіоналів. Їхні імена у книзі записів братства з’являються на 84-й сторінці. Конкретно цей зошит з іменами учасників нічних адорацій розпочинається 1941-м роком і закінчується 1998-м.
«Адорація розпочиналася близько дев’ятої вечора після проповіді о.Арісті», — згадав Франциск у своєму листі. Цей іспанський священник, о.Хосе Рамон Арісті, провінціал Згромадження Пресвятих Дарів (засновник — св.Юліан Еймар), був сповідником молодого Берґольйо. Саме він був головним промотором братства нічної адорації, до якого Хорхе Маріо Берґольйо вступив у віці 18 років. У той час майбутній Папа вже відчув голос Божого покликання — або, як він сам це назвав, «досвіду св.Йосифа з Флорес», у храмі, де виховувався. Але саме о.Арісті як сповідник і взірець милосердя особливим чином сформував молодого Берґольйо.
Папа говорив про нього в 2014 році, під час зустрічі з духовенством Рима, як про відомого в Буенос-Айресі сповідника, до чийого конфесіоналу постійно стояли черги. Коли він помер, 1996 року, Берґольйо — вже бувши єпископом-помічником у Буенос-Айресі — відірвав на пам’ятку хрестика з розарію, що його померлий мав у руках, лежачи в труні. Тоді він поглянув на о.Арісті і сказав: «Дай мені половину твого милосердя». На цьому розарії він молиться вже 25 років.
«Я відчув щось, що дало мені відвагу це зробити. А потім поклав того хрестика у кишеню», — зізнався Франциск, додаючи, що «багато добра робить приклад милосердного священника, який наближається до (людських) ран».
Свідком події при труні о.Арісті був Францисків співбрат-єзуїт о.Андрес Таворда. Він пам’ятає, що єпископ Берґольйо тоді пояснив: «Цим розарієм у руці він відпустив гріхи багатьом грішникам».
Нічна адорація Пресвятих Дарів триває в базиліці Буенос-Айреса від 1917 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
