Виконавча рада агенції з питань освіти, науки й культури ООН склала список із 60 великих діячів, чиї важливі ювілеї відзначатимуть у 2022-2023рр. Це також вираження вдячності християнському генію, який проявлявся протягом століть.
Серед людей, відзначених ЮНЕСКО, — всесвітньо відомий польський математик та астроном Миколай Коперник, який спростував переконання свого часу, що земля — центр Всесвіту, і ввів людство в сучасну епоху, пише Vatican News.
Ще одна постать у списку — вірменський лицар Нерсес Великий, який став єпископом і святим. Він іще в 300р. спростував аксіому, що Церква ототожнюється зі знаттю, бо Церква, насамперед, — це Божий народ. Наступні діячі у списку — чеський біолог і католицький священник Грегор Мендель, який відкрив механізми генетики людини, а також «учена любові», молода французька клаузурова монахиня св.Тереза з Лізьє, чия душа захоплює все нові покоління віруючих і не тільки. Ці четверо: Миколай Коперник, Нерсес Великий, Грегор Мендель і Тереза з Лізьє — особистості, які по-різному позначили кожний свою епоху та долучилися до загального блага людства і водночас є вираженням християнського «генія», символізованого чотирма різними покликаннями в спільноті Церкви: священника, єпископа, ченця-августинця та монахині-кармелітки.
Саме їх, серед інших 60 особистостей, вирішила відзначити ЮНЕСКО в період 2022-2023рр., згідно з багаторічною програмою, мета якої — вшанувати представників кожного народу, що досягли успіху в галузі миру, освіти, науки, суспільних наук і комунікації. Рішення вже оголошене, хоча формально буде затверджене Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді. Менделя згадуватимуть у 2022р. з нагоди 200-ї річниці від дня народження; натомість 2023р. події зосередяться на 150-й річниці від дня народження св.Терези з Лізьє, 550-річчя від дня народження Коперника та 850-ї річниці від дня смерті Нерсеса Великого. Їхні імена, як і імена інших діячів, були запропоновані їхніми народами, тобто Польщею,Чехією, Вірменією та Францією.
Отець Франческо Фолло з Папської ради з питань культури розповідає:
«Святий Йоан Павло ІІ казав, що віра, яка не стає культурою, — це віра незріла. Цікавим у дискусії, що настала після оголошення цих річниць — дискусії, зосередженій на темі освіти та виховання для толерантності, — було те, що деякі країни, починаючи з Індії, почали казати: “Чому ми говоримо тільки про культуру й освіту, а ніколи не згадуємо духовну та релігійну освіту і виховання?” Таке розділення — типове для Заходу і Європи; воно сягає ХІХ і навіть XVIIIст., — зазначив о.Фолло. — Християнство не лише лежить при початках, воно надало Європі форму. Ще де Любак казав, що можна створити суспільство без Бога, але воно завжди буде проти людини».
фінансово.
Щиро дякуємо!
