Ватикан

Якісна комунікація вимагає стертих підошв

16 Травня 2021, 14:00 1419

«“Прийди і подивися” (Йн 1,46). Комунікувати, зустрічаючи людей там, де вони перебувають, такими, якими вони є», — це тема Послання Папи Франциска на 55-й Всесвітній день суспільних комунікацій.

«Запрошення “прийти і подивитися”, яким супроводжуються перші зворушливі зустрічі Ісуса з учнями, є також методом кожної справжньої людської комунікації». Цим ствердженням Папа Франциск розпочинає своє послання на 55-й Всесвітній день суспільних комунікацій, що відзначається 16 травня 2021 року. Тема документа, що була оголошена 29 вересня 2020 року, звучить: «“Прийди і подивися” (Йн 1,46). Комунікувати, зустрічаючи людей там, де вони перебувають, такими, якими вони є». Саме ж послання оприлюднене 23 січня 2021р., в переддень літургійного спомину Небесного покровителя журналістів — святого Франциска Сальського, повідомляє Vatican News.

Як зазначає Святіший Отець, щоби змогти «розповісти правду про життя, яке стає історією», що було темою минулорічного відзначення Дня суспільних комунікацій, необхідно відірватися від «зручної претензії» на те, що я вже все знаю, та «зрушитися, піти й побачити, перебувати з людьми, слухати, збирати підказки дійсності, яка завжди вражатиме». З цього й випливає спонука присвятити це послання покликанню «виходити, щоб побачити» як пораді для кожної комунікаційної дійсності, чи то йдеться про редакцію газети, про світ інтернету, чи проповідування в церкві. Адже «прийди і подивися» — це саме той спосіб, яким «передавалася християнська віра».

 

Стерти підошви

Глава Католицької Церкви розпочинає роздуми з теми інформації, звернувши увагу на те, що «уважні голоси» віддавна вказують на «загрозу здрібніння», перетворюючись у «газети-фотокопії» чи «однакові за суттю випуски новин», де розслідування та репортажі втрачають простір і якість на користь «заздалегідь розфасованої» інформації, яка «дедалі менше спроможна схопити істину речей та конкретне життя людей, і вже більше не вміє збагнути ні серйозніші соціальні явища, ні позитивні енергії, що вириваються з низів суспільства».

«Видавнича криза ризикує нести інформацію, сконструйовану в редакціях, перед комп’ютером, терміналами інформагентств, на підставі соціальних мереж, ніколи не вийшовши надвір, вже не “стоптуючи підошви”, не зустрічаючись із людьми, щоби збирати історії та de visu (на власні очі) перевірити певні ситуації. Якщо не відкриваємося на зустріч, – пише Папа, – залишаємося зовнішніми спостерігачами, незважаючи на технологічні інновації, спроможні поставити нас перед розширеною дійсністю, в яку, як нам здається, ми занурені. Кожен засіб є корисним і цінним лише тоді, коли спонукає нас виходити й бачити речі, яких ми в іншому разі не знатимемо, якщо поміщає нас у мережу знайомств, які б інакшим чином не запустилися б, якщо уможливлює зустрічі, які би в іншому разі не відбулися».

 

Зустріч, пам’ятна на все життя

У цьому контексті Святіший Отець скеровує думку до двох учнів, які на березі Йордану запитували Ісуса, де Він перебуває, а Той відповів їм: «Ходіть і побачите»… Через понад пів століття один із них, вже в літах, пишучи своє Євангеліє, згадує навіть деталі цих подій, вказує на годину, коли це відбулося, виявляючи «вплив, який цей досвід мав на його життя». Наступного дня, як розповідає далі євангеліст Йоан, Филип повідомляє Натанаїлові про зустріч із Месією та на його зневажливе: «Що доброго може бути з Назарету?» — відповідає: «Прийди і подивися».

«Натанаїл пішов і побачив, і з цієї миті його життя перемінилося. Християнська віра починається саме так. І так передається: як безпосереднє знайомство, що народилося з досвіду, а не з почутого», — зазначає Папа. «Прийди і подивися» — це «найпростіший метод пізнати дійсність», бо для того, щоби пізнати, потрібно зустріти, дозволити тому, хто перед мною, «промовити, й дозволити, щоб його свідчення досягло мене».

 

Вдячність численним мужнім журналістам

Наступник святого Петра зазначає, що також і журналістика «як розповідь про дійсність» вимагає здатності «ходити туди, куди ніхто не ходить», прагнення побачити, цікавості, відкритості, захоплення… Тож потрібно сказати «дякую» за мужність і труди численним професіоналам: журналістам, операторам, режисерам, які часто працюють із ризиком, – за те, що сьогодні, наприклад, «знаємо про важкі умови переслідуваних меншин у багатьох частинах світу», за те, що було викрито «чимало зловживань і несправедливостей щодо бідних і створіння», за те, що «розповідається про багато забутих війн».

«Було би втратою не лише для інформації, але й для всього суспільства та для демократії, якби забракло цих голосів: ідеться про збідніння нашої людяності», — стверджує Папа. Сьогодні чимало реальностей, «особливо в цей період пандемії», звертаються до світу комунікації з запрошенням «прийти і подивитися». Адже є загроза «розповідати про пандемію чи про кожну кризу» лише «очима багатшого світу». Вакцинація, стан медичної системи загалом: «Хто, — запитує Святіший Отець, — розповість нам про очікування на оздоровлення у найбідніших селах Азії, Латинської Америки чи Африки?». А наслідком цього є те, що бідні завжди залишатимуться останніми в черзі, тоді як на рівні принципу стверджується «право на здоров’я для всіх». Але й у «світі більш таланистих» залишається значною мірою прихованою трагедія зубожілих сімей…

 

Можливості та підступи інтернету

Глава Церкви зауважує, що інтернет і соціальні мережі можуть помножити здатність розповідати й ділитися. Цифрові технології дають нам змогу блискавично отримувати інформацію з перших рук, що іноді є дуже корисним. Ідеться про «вражаючий засіб», який вимагає від нас відповідальності, бо потенційно «всі ми можемо стати свідками подій, які традиційні медіа в іншому випадку обминули би, зробити свій громадянський внесок, виявити більше історій, також і позитивних». Завдяки інтернетові маємо змогу розповідати про те, що бачимо, ділитися свідченням.

«Але для всіх уже стали очевидними також і загрози комунікації соціальних мереж, позбавленої підтверджень. Ми вже давно збагнули, до якої міри просто маніпулювати не лише новинами, але й зображеннями, задля тисячі причин, іноді навіть задля банальної самозакоханості. Таке критичне усвідомлення спонукає нас не демонізувати засіб, але до більшої здатності до розпізнавання та більш зрілого почуття відповідальності: як тоді, коли поширюємо, так і коли приймаємо змісти. Всі ми відповідаємо за комунікацію, яку звершуємо, за інформацію, яку даємо, за контроль, який можемо разом здійснювати над фальшивими новинами, викриваючи їх. Всі ми покликані бути свідками істини: піти, побачити і поділитися», — наголошує Папа.

 

Ніщо не замінить побаченого

В комунікації ніщо ніколи не зможе повністю замінити необхідності особисто побачити, бо деяких речей «можна навчитися лише з досвіду». Комунікація відбувається не лише словами, але й очима, інтонацією, жестами. Привабливість Ісуса для слухачів «залежала від істини Його проповідування», але ефективність сказаного була «невіддільною від Його погляду, поведінки, а навіть мовчання». Учні «не лише слухали Його слова», але «дивилися, як Він промовляє». У Ньому Слово стало Обличчям, невидимий Бог дав себе побачити.

«Слово ефективне лише тоді, коли його “видно”, лише якщо залучає тебе в досвід, у діалог. Ось чому “прийди і подивися” було й залишається суттєвим», – пише Наступник святого Петра, звертаючи увагу на те, що в наш час у різних сферах не бракує «пустого красномовства».

«Розважлива думка у нього — це дві зернини пшениці в двох мішках полови: треба шукати цілий день, щоб їх знайти, а знайдеш — виявляється, що їх не варто було й шукати» (Шекспір, Венеційський купець). Як зазначає Папа, ці слова британського драматурга стосуються також і християнських комунікаторів. Євангеліє поширилося в світі завдяки зустрічам «від серця до серця», завдяки чоловікам і жінкам, які прийняли запрошення «прийди і подивися» й були вражені «більшою» людяністю, що «проглядалися в погляді, слові та жестах людей, які свідчили Ісуса Христа».

«Усі засоби важливі, й той великий комунікатор, який звався Павлом із Тарсу, напевно користувався би електронною поштою та повідомленнями в соціальних мережах; але саме його віра, надія та любов вражали його сучасників, які слухали його проповідування, яким пощастило провести час поруч із ним, бачити його під час зібрання або на особистій розмові. Вони пересвідчувалися, бачивши його в дії у місцях, де він перебував, яким істинним і плідним для життя є звіщення спасіння, носієм якого він був завдяки Божій благодаті. Навіть там, де не було можливим особисто зустріти цього Божого співробітника, його спосіб життя в Христі був засвідчений учнями, яких він посилав», — зауважив Папа. Вже дві тисячі років «ланцюг зустрічей» передає привабливість християнської пригоди. «Тож виклик, який на нас чекає, полягає в тому, щоби комунікувати, зустрічаючи людей там, де вони перебувають, такими, якими вони є».

 

Молитва

Послання Святішого Отця завершується молитвою:

“Господи, навчи нас виходити із замкнутості в собі та ступити на шлях шукання істини. Навчи нас іти й бачити, навчи нас слухати, не зрощувати упередження, не робити поспішних висновків. Навчи нас іти туди, куди ніхто не хоче іти, витрачати час на те, щоби зрозуміти, звертати увагу на суттєве, не піддаватися розсіянню надмірним, відрізняти оманливу примарність від істини. Дай нам благодать розпізнавати Твої помешкання у світі й чесність розповідати про те, що ми побачили.”

 

Про Всесвітній день суспільних комунікацій

Відзначення Всесвітнього дня суспільних комунікацій започаткував Другий Ватиканський Собор. Він відзначається у неділю перед П’ятдесятницею, його тема оголошується 29 вересня, у день літургійного вшанування архангела Гавриїла, Небесного Покровителя телекомунікаційної галузі, а відповідне Папське послання оприлюднюється 24 січня, в день літургійного спомину святого Франциска Сальського, Небесного покровителя журналістів. Оскільки цього року цей день припадає на неділю, послання було оприлюднене напередодні.

 

Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
14801грн
123612грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
12днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: