30 квітня 2021р. був опублікований Апостольський лист Папи Франциска motu proprio (з власної волі), яким змінено компетенції судових органів Ватикану.
Відтепер кардинали і єпископи, яким ватиканські судді висувають звинувачення у карних злочинах, поставши перед судом, будуть суджені Трибуналом Держави-міста Ватикан, як і всі інші в подібних справах, а не Касаційним судом під головуванням кардинала, як це було досі. Натомість залишається незмінною вимога мати попередню згоду Папи на те, щоби поставити кардинала чи єпископа перед судом. Про новину повідомляє Vatican News.
Зміна судових приписів слідує за заявою самого Франциска під час інавгурації судового року у Ватикані, 27 березня. Як головні підстави для впровадження цих змін Папа наводить фрагменти з документів Другого Ватиканського Собору, де йдеться про рівність усіх членів Церкви в царині гідності та спільного внеску в будування Тіла Христового. Всі люди мають ту саму природу й те саме походження; всі відкуплені Христом мають те саме покликання і призначення. Цей принцип також повністю присутній у Кодексі канонічного права від 1083 року, який у каноні 208 прямо стверджує: «Між усіма вірними (…) є істинна рівність у гідності й діянні (…)».
Саме виходячи з цього принципу рівності всіх членів Церкви, Франциск постановив скасувати ст.24 юридичної системи, згідно з якою кардинали та єпископи, звинувачені у карних злочинах, мають постати перед Касаційним судом, який складається з трьох кардиналів та двох чи більше визначених суддів.
Кардиналів і єпископів, поставлених перед судом за загальнокарні злочини (не пов’язані з порушенням церковного права, яке регулюється канонічним правом), судитиме так само, як усіх, ватиканський Трибунал, згідно з трьома інстанціями юриспруденції. Фактично, у ст.6 судової системи введено новий параграф: «У справах, що стосуються кардиналів та єпископів, поза випадками, переліченими в кан. 1405 пар.1, Трибунал звершує правосуддя за попередньої згоди Папи Римського».
Що залишається незмінним, то це доконечність отримати згоду Папи, щоб судити кардинала чи єпископа. Подібним чином справи виглядають у державах, які передбачають уповноваження парламентів до суду над главами своїх держав чи над міністрами.