Це може вас здивувати. Деякі з цих девізів широко використовуються, але мало хто знає, що від початку це були гасла ченців і черниць!
Чернечі девізи францисканців, єзуїтів, босих кармеліток, урсулянок і паулінів виникли давно і не змінилися протягом століть. Найчастіше їхніми авторами були засновники згромаджень, які хотіли звернути увагу вірних на особливі харизми свого згромадження. Нагадаємо найважливіші з них.
Чернечі девізи та євангелізація
Геральдика (наука про історію гербів) — наука не лише світська, а й церковна. Герби в Церкві поставали за зразком світської лицарської та аристократичної геральдики. Їхньою дуже важливою деталлю були не тільки графічні елементи — символи, рослини, зображення тварин і людей, пов’язаних із різними місцевими традиціями, — а й короткі, в одне речення, гасла, що підкреслювали напрямок діяльності певного згромадження.
Найчастіше вони були сформульовані латиною. Їхні автори — засновники або засновниці згромаджень. Вислови, розміщені в гербах як гасла, мають не тільки ідентифікаційне значення, а насамперед євангелізаційне. Вони вказують на духовну харизму згромадження. Звісно, трапляються винятки: не кожен чернечий герб містить девіз; у деяких випадках він виступає окремо від герба.
Напевно, найвідоміший чернечий девіз — це бенедиктинський «Ora et labora» («Молись і працюй»). Але пригадаємо перелік найцікавіших девізів інших згромаджень.
Картузіанці: «Хрест стоїть, поки світ крутиться»
Stat crux dum volvitur orbis — це девіз одного з найстарших і найсуворіших споглядальних орденів у Католицькій Церкві, створений 1084р. св.Бруно Кельнським. Їхній девіз підкреслює, що картузіанці стараються жити незмінним понад тисячу років монашим життям, не зважаючи на зовнішні суспільні та історичні обставини, цивілізаційні тенденції та моду.
Піст, мовчання, фізична праця, часта молитва протягом доби (також і вночі) та проведення більшої частини дня на самоті мають спрямувати членів згромадження на Хрест Христа, завдяки якому відбулося спасіння світу.
Францисканці: «Мир і добро»
Pax et bonum — це спільний девіз францисканського ордену для всієї великої родини францисканських згромаджень, започаткованих у ХІІІ ст. св.Франциском Ассізьким. Можна сказати, що цей девіз чудово відображає харизму і мету згромаджень: робити у світі добро й підтримувати між людьми і народами мир, який ґрунтується на християнській любові.
Сам девіз пов’язаний із середньовічною легендою, в якій невідомий чоловік, що справляв враження божевільного, бігав вулицями італійських міст, вигукуючи: «Мир і добро!» Це мало спонукати перехожих та свідків замислитися над своїм життям і змінити свою поведінку на краще.
Пауліни: «Тільки з Богом»
Solus cum Deo Solo — можливо, також більш образно його можна перекласти як «Сам на сам із Богом». Девіз ордену не розміщений на гербі, який містить лише тваринні та рослинні мотиви. Він пов’язаний із постаттю св.Павла Фівейського (звідси назва згромадження: від лат. Paulus — Павло) — першого християнського пустельника, який жив на межі ІІІ і ІV століть.
Блаженний Євсевій Естергомський, який заснував це згромадження в Угорщині в ХІІІ ст., хотів створити не суворий споглядальний орден, а такий, що наголошує на Таїнстві Сповіді, марійній побожності, спільнотній літургійній молитві та паломницькому рухові. Для того, щоб можна було ці харизми реалізувати, людині необхідно встановити особисті близькі стосунки з Богом.
Кармеліти: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил»
Zelo zelatus sum pro Domino Deo exercituum — попри суттєві зміни в стародавньому ордені кармелітів, які настали після реформ св.Терези Авільської та св.Йоана від Хреста і його поділу на кармелітів босих і так званих старих кармелітів, — спільний для більшості кармелітських згромаджень девіз походить із 19 розділу Першої книги царів.
Це безпосередня цитата особливо шанованого кармелітами святого пророка Старого Завіту — Іллі. Після 40-денної подорожі до гори Хорив пророк Ілля пішов відпочити в печеру й почув голос Бога, який запитував його, що він тут робить. У відповідь Ілля промовив саме ці слова. Кармелітська духовність спрямована на формування в душі ревного бажання постійно бути з Богом.
Єзуїти: «Для більшої Божої слави»
Ad maiorem Dei gloriam — зробило швидку кар’єру в християнському світі як популярний християнський вислів, і сьогодні багато хто вже не пам’ятає, що це гасло виникло в Товаристві Ісуса. Також воно функціонує у розширеній формі: «Для більшої Божої слави та честі Діви Марії»; часто виступає у скороченому варіанті з чотирьох літер — AMDG.
Дослідники творів засновника згромадження, св.Ігнатія Лойоли, відкрили, що цей вислів у скороченому або близькому до нього варіанті зустрічається в його творах близько 300 разів. Це — символ ігнатіанської духовності, пов’язаний із духовним та інтелектуальним вдосконаленням, а також у тому, щоб бачити в будь-якій людській діяльності можливість діяти на славу Божу та поширювати Євангеліє.
Урсулянки: «Тільки Богу слава»
Soli Deo Gloria — це девіз згромадження сестер Урсулянок Римської Унії, заснованого в XVI ст. св.Ангеліною Мерічі в Брешії. Громадження ставить наголос на справах милосердя, особливо щодо бідних та відкинутих, людей з інвалідністю та сімей.
Засновниця урсулянок часто підкреслювала, що позиція любові людини до Бога виражається не лише в молитві, а й у благодійній праці для потребуючих. Сам вислів не раз зустрічається в Біблії, наприклад, у Першому посланні до Тимотея (1,17) або в Посланні Юди (1,25), і є формою короткої доксології — молитви прославлення.
Августинці: «Моя любов — мій тягар»
Amor meus pondus meum — це знаменитий девіз згромадження, яке може похвалитися понад 760-річною історією і керується в своїй духовності теологією св.Августина Гіппонського. Згромадження августинців виникло внаслідок об’єднання низки чернечих спільнот, які живуть у скитах і належать до жебручих орденів. Вони живуть за рахунок пожертв, а свої прибутки використовують для допомоги бідним і потребуючим.
Їхній девіз звертає увагу на те, що християнська любов до ближніх — це не лише емоції, а й вимоглива і важка моральна позиція, якої людина, що вірить в Ісуса, має вчитися все життя, перемагаючи слабкості, егоїзм та комфорт.
Паллотини: «Любов Христа спонукає нас»
Caritas Christi urget nos — це головне гасло згромадження, яке виникло в ХІХ ст. в Італії з ініціативи св.Вікентія Паллотті. Це також біблійна цитата з Другого послання св.Павла до коринтян (5,14).
Цей девіз говорить, що члени ордену, а також усі християни, мають відзначатися апостольською позицією: проголошувати любов Христа всіма можливими способами. Любов до Бога та ближнього — це великий виклик і завдання, яке спонукає до активної позиції у повсякденному житті.
Візитки: «Жити Ісусом»
Vive Jésus — простий девіз споглядального згромадження, яке в XVII ст. заснували св.Франциск Сальський і св.Йоанна Франциска де Шанталь. Згромадження було спочатку унікальним поєднанням споглядального й напівзакритого ордену з активним згромадженням, члени якого відвідували хворих (звідси походить назва «візитки»).
Від часу, коли до згромадження вступила св.Маргарита Марія Алакок, монахині почали поширювати богослужіння до Пресвятого Серця Ісуса, яке об’явилося св.Маргариті. Характерна риса духовності візиток — це глибоке життя молитви та милосердя через щоденне наслідування Ісуса.
фінансово.
Щиро дякуємо!
