Роздуми

П’ятдесятниця: коли відбувся прихід Царства?

23 Травня 2021, 09:10 1016

Протягом свого земного життя Ісус чітко давав зрозуміти, що обіцяне Ним Царство ще не настало. Постає питання: коли ж воно настане?

Євангеліст Йоан дає нам відповідь, описуючи, як Ісус святкував свято Кучок. Це був його останній день, «День Осанн».

Священник ніс велику миску з водою від храмової ділянки до силоамської купальні, за ним ішла довга процесія. Прийшовши на місце, він виливав воду в купальню на спомин про камінь, по якому Мойсей вдарив у пустелі, щоби врятувати від загибелі свій народ, що потерпав від спраги.

При цьому читали текст із Книги пророка Ісаї, в якому згадувалися живі води, що їх буде вилито, коли Месія започаткує новий світолад, обіцяний Богом через пророків.

Це був момент, коли Ісус вирішив піднести голос, щоб усі могли Його почути. Ствердив, що Він — нова, жива скеля, прообразом якої була скеля, по якій вдарив у пустелі Мойсей. Його слова говорять самі за себе: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до Мене і п’є! Хто вірує в Мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» (Йн 7, 37-38).

Потім, описавши цю подію і процитувавши слова Ісуса, Йоан додав, щоби не виникало непорозумінь: «Так Він про Духа казав, що Його мали прийняти ті, які увірували в Нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений» (Йн 7,39).

 

Ісус прославлений

Моментом, коли для Ісуса настало Царство, була та неподільна мить, коли, промовивши на хресті «Отче, у твої руки віддаю духа Мого!» (Лк 23,46), Він помер. Він був прославлений менше ніж за трильйонну частину секунди, за яку, на думку вчених, виник Всесвіт. Йоан має на увазі, що Він був цілковито сповнений Божої любові. Раніше ця безмірна любов була обмежена, оскільки людська природа Ісуса була обмежена простором і часом світу, в якому Він народився.

Іншими словами, мить, коли Він помер, стала тією самою миттю, коли Він воскрес із мертвих, вознісся на небо, возз’єднався з Отцем і послав Святого Духа на землю; тобто миттю, коли настало Боже Царство.

Щоб не виникало непорозумінь, святий Йоан звертає увагу на цей ключовий момент своєї розповіді про Страсті, а потім доводить істинність своєї думки, підкреслюючи, що сам був свідком подій. Щоби зняти тіла з хрестів до того, як почнеться свято Пасхи, солдати зламали голінки злочинцям, розіп’ятим поруч з Ісусом. Однак, підступивши до Нього, вони побачили, що Він уже мертвий, і підтвердили це, пробивши списом рану в Його боці. Вода, що витекла з рани, була для Йоана очевидним знаком того, що так відбувся вилив Духа, який сигналізував про настання Царства Любові, обіцяного на святі Кучок. «Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з Ним розіп’ятий. Та коли підступили до Ісуса й побачили, що Він уже мертвий, то голінок не перебивали Йому, лиш один із вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров — і вода. І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду — щоб ви теж увірували. Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: “Кістка його не буде поламана”» (Йн 19, 32-36).

Святий Йоан не міг неправильно зрозуміти те, що бачив на власні очі за кілька хвилин після смерті Ісуса. Обітниця, яку він почув на власні вуха під час свята Кучок, тепер здійснилася. Вилив води означав, що Царство вже настало.

 

Прихід Царства

Вся суть Христового воплочення полягала, по-перше, в тому, щоб дати змогу іншим людям побачити й пізнати любов Божу, живу та дієву в межах конкретної людини, у своєму світі простору і часу. Тому інші євангелісти описують події на Голготі як те, що відбувалося в межах їхнього простору й часу — щоби, побачивши, вони навчилися вірити. У своїх Євангеліях Матей, Марк і Лука дають покроковий опис того, що відбувалося під час Воскресіння, та подальших об’явлень Ісуса. Потім вони описують Його вознесіння на небо перед зісланням Святого Духа, який зійшов на них у Горниці. Саме тоді обіцяне Царство увійшло в них, у світ простору й часу, в якому вони жили. Інакше кажучи: те, що вони пізніше, у святого Йоана, побачать як те, що сталося в той самий момент, коли Ісус помер, — тут вони побачили вперше як процес, що поступово відбувається у світі, в якому вони живуть тут і зараз. Завдяки цьому вони зрозуміли значення й важливість цього, аж від самого початку, виразно та усвідомлено.

Невдовзі після світанку, в перший день П’ятдесятниці, коли євреї святкували час підтвердження Богом Його завіту з людьми, коли Він вручив їм Десять заповідей, — Він послав новий Закон. Це був Закон Божої любові, переданий через послів нового Царства і вкладений у них самих. Сила, що керує цим Царством, — це любляча Божа доброта. Любов знищила страх; і того ранку, коли нові посли відкрито виходили на вулиці Єрусалима, вони нічого й нікого не боялися.

 

Нова Заповідь у дії

Чоловіки, які поводилися так, ніби йшли додому після тривалих веселих годин у міському генделику, привернули увагу тисяч людей. Святий Петро мусив заспокоїти їх, пояснивши справжню причину такої незвичної радості в таку ранню годину. Суть його промови була простою — як для тих, хто знав, що відбулося на Пасху. Ісус воскрес із мертвих, тепер Він живий, обіцяне Ним Царство настало, і в ньому приймуть кожного, хто захоче його прийняти.

Коли їх запитали, що потрібно робити для того, щоби Бог їх прийняв, вони сказали, що потрібно повернутися до Бога, покаятися, прийняти хрещення і отримати прощення гріхів. Це дозволило би Святому Духові надихнути їх ізсередини повністю виконувати Нову Заповідь, яку дав Ісус.

Понад тисячу років до цього дня євреї отримали Десять заповідей. Тепер усі вони корилися Новій Заповіді, яку Ісус дав своїм учням. Докладно вивчаючи те, як Ісус любив свого Отця та своїх ближніх, можна зрозуміти, що її значення видається суттєвим полегшенням.

Вивчайте те, як Він поводився з іншими, особливо з потребуючими, прочитайте зворушливу Нагірну проповідь та інші Його слова практичної мудрості, — й ви побачите Нову Заповідь у дії, побачите, як жив нею сам Ісус, прагнучи, щоб і ми жили так само.

Це — Закон, який відтепер повинен панувати в Царстві, відкритому у перший день П’ятдесятниці. Ті, хто намагаються його зберігати, не просто входять до нього в дедалі більшій повноті, а й наближаються до Царя, коронованого в мить свого прославлення на хресті. У ту неподільну мить усе, що Ісус зробив для свого Отця протягом земного життя, поєдналося в акті цілісної та чистої жертовної любові.

Відповіддю на це стала також любов, і тому Ісус тепер постійно перебуватиме у вирі надприродної Любові, яка безкінечно циркулює між Отцем та Сином, і в нього ж потрапляють ті, хто обирає з’єднатися з Ним.

Переклад CREDO за: Девід Торкінґтон, Catholic Stand

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
14801грн
123612грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
12днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: