Ви часто почуваєтеся безсилою, нічого не вартою і не гідною любові? Це три головні неправди, в які вірять жінки. Як від них звільнитися? Як позбутися токсичних думок і припинити нервувати?
«…перемінюйтесь обновленням вашого розуму» (Рим 12,2). Це означає, що таке можливо, — переконує Дженні Аллен: біблістка, блогерка, авторка книжок і подкастів на тему віри, авторка бестселеру від «New York Times» «Звільни голову».
Я б хотіла, щоб ви знали, що ваші думки не повинні вас дезорієнтувати. Бог побудував для нас шлях, завдяки якому ми можемо втекти від коловороту, який тягне нас додолу. Ми рідко наважуємося йти цим шляхом. Ми дозволили втягнути себе в брехню, ніби ми радше жертви своїх думок, аніж воїни, готові до бою на передовій найбільшої битви нашого покоління: битви за уми.
Апостол Павло чудово розумів, що війна йде в наших думках. Він знав, що обставини та уява можуть стати зброєю, яка підриває нашу віру й надію. Біблія передає нам його сміливу декларацію, згідно з якою ми маємо полонити кожну думку в послух Христу (пор. 2Кор 10,5).
У голові пересічної людини з’являється понад тридцять тисяч думок щодня. Із них так багато — негативні, аж «науковці стверджують, що більшість наших нинішніх хвороб — це безпосередній наслідок токсичного способу мислення». Це справжня спіраль, і в ній стільки думок, що опанувати їх, здається, неможливо. А що як замість того, щоб піддавати послухові кожну думку, підкорити тільки одну?
Три неправди, в які ми віримо
Проблема в тому, що я завжди вірила в брехню. Я не лише в неї вірила, а й будувала на ній цілі розділи свого життя. Я майже впевнена, що ви теж. Моя подруга Христина, ліцензована психотерапевтка, розповідала мені, що коли ми вирішуємо вірити в брехню про себе, то вона зосереджується в таких трьох неправдивих твердженнях:
– я безсила;
– я нічого не варта;
– мене неможливо любити.
Інстинктивно я намагалася довести, що вона помиляється: «Серйозно, Христино? Тільки три?» Я сказала їй, що відома тим, що можу вірити в триста неправд про себе щодня. «Ні, — сказала вона, — кожна з цих трьохсот неправд міститься в оцих трьох основних».
Для аргументації припустімо, що Христина має рацію. Моє запитання до вас таке: якій брехні з цих трьох ви найчастіше піддаєтеся? Чи є така, яку ви найбільше сприймаєте? Брехня «я безсила, я нічого не варта, мене неможливо любити» формує наше мислення, наші емоції та спосіб реагування на навколишній світ. Вони тримають нас у колах спотворення, розсіяності й болю і не дозволяють побачити правду, в яку ми маємо вірити. А найглибше мають вплив на наше сприйняття Бога. Кожна неправда про нас самих, яку ми приймаємо, корениться в тому, у що ми віримо про Бога.
Коли ми починаємо розмірковувати над своїми думками, то вперше пробуємо зупинити спіраль. Ми можемо відкинути їх і ними керувати. Це наша надія. Ідеться не про те, щоб одразу кидатися на кожен страх, — а щоб дозволити Богу зайняти стільки місця в нашому мисленні, щоб порівняно з Ним страхи зменшилися. Мені подобаються слова Ейдена Вілсона Тозера, який казав: «Якщо Бог возвеличений… тисячі малих проблем негайно вирішаться». Я підписуюся під цим. Приймаю це.
Це не про позитивне мислення
Ми створені не для того, щоб генерувати більше позитивних думок про себе. Ми створені, щоб відчувати життя та мир, коли починаємо менше думати про себе, а більше про свого Творця і про інших. Ісус сказав: «Шукайте перше Царство Боже» (Мт 6,33). Найбільші заповіді? Люби Бога і ближнього (пор. Мт 22, 37-39). Для нас, учнів Ісуса, єдина самодопомога — це віра в нашу сутність дочок і синів Царя Всесвіту та усвідомлення, що ця сутність гарантована пролитою Кров’ю Божого Сина.
Коли ми віримо в цю правду про нас, то менше думаємо про себе, а більше про дану нам місію любити Бога і людей, яких Він ставить на нашому шляху, незалежно від обставин. Звісно, ви можете самостійно досягти певного прогресу, але не отримаєте таким чином плодів Духа і не дійдете до розуму Христа. Чи ті, хто умовляють нас узяти контроль над своїм життям, повністю помиляються? Ні. Ми відграємо свою роль. Але наші зусилля не приведуть нас до лінії мети, якщо нас не підтримуватиме зовнішня сила, яка має вплив на наше нутро.
Що ви робите, коли вам вдається ухопити свою думку? Підкорюєте її Христу. Саме так ви відчуваєте новий розум, нову ідентичність, новий спосіб життя, зміцнений в Дусі. Світ розуміє, що без праці немає прогресу. Він розуміє це краще, ніж багато християн. Але самодопомога дає нам лише кращу версію нас самих; натомість Христос може повністю створити нас заново. Бог у тобі. Розум Христовий. Плід Духа, що виявляється в вас. Ви починаєте, як засохла смерека, щоби стати квітучим плодовим деревом, яке родить грушки. Це повністю нове створіння.
Ця праця, ця зміна, яку ми маємо намір вчинити, може бути найважливішою річчю, яку нам будь-коли вдалося зробити. Але це не черговий проект із царини саморозвитку. Ми входимо в це, бо хочемо жити життям нового створіння: життям, яке має справжнє значення, життям у Христі, яке обіцяв нам Бог.
фінансово.
Щиро дякуємо!
