Світ

«Я — не єдина, хто шкодує». Жертва «ґендерного переходу» закликає до контролю над трансґендерною «медициною»

30 Червня 2021, 12:14 1802

Ґрейс Лідінскі-Сміт, жінка з Нью-Йорка, заявила, що шкодує про операцію «ґендерного переходу». За її словами, вона не єдина постраждала від лікарів, які, працюючи за загально узгодженим медичним стандартом, призначають гормональну терапію і хірургічне втручання пацієнтам, яким діагностують так звану «ґендерну дисфорію».

«Активісти можуть цього не визнавати, але я — не єдина, хто шкодує про це», — сказала Лідінскі-Сміт. Жінка стверджує, що деякі люди швидко припиняли процедуру «ґендерного переходу», тоді як інші роками вживали статеві гормони і робили численні операції перш, ніж збагнули, що цей шлях їм не підходить. Вона наголосила на необхідності «виявляти більше турботи про людей, постраждалих від трансґендерної терапії, яку все частіше застосовують до підлітків».

У травні 2021 року Ґрейс розповіла свою історію під час телевізійного інтерв’ю для програми «60 хвилин» на каналі CBS News. Інтерв’ю викликало суперечки ще до виходу в ефір, оскільки трансґендерні активісти закликали цензурувати або скасувати його. 

У своєму есе від 25 червня 2021 року під назвою «Не існує терапевтичних стандартів, коли йдеться про трансґендерну медицину» для видання Newsweek жінка пояснила, що хоче привернути увагу до проблеми, оскільки лікарі часто застосовують трансґендерну терапію безвідповідально. Лідінскі-Сміт розповіла, що коли їй було трохи більше ніж 20 років, вона страждала на депресію через багаторічну одержимість проблемами ідентичності, і зрештою їй діагностували «ґендерну дисфорію». 

 

Ґрейс Лідінскі-Сміт після операції. Фото: Newsweek.

 

«Я розпочала процедуру “переходу” з курсу гормональних ін’єкцій. Через чотири місяці після цього мені видалили груди. А ще через рік я лежала у ліжку, скрутившись у клубок, стискала свої шрами від мастектомії і схлипувала від жалю», — розповіла вона. Жінка вважає, що сторонні фактори зіграли свою фатальну роль у її рішенні розпочати процедуру.

«У мене було максимально сприятливе середовище для “переходу”: легкий доступ до гормонів, підтримка громадськості, страхування, — говорить Ґрейс. — Але у мене не було терапевта, який допоміг би мені детально вивчити основні проблеми, які я мала, перш ніж я прийняла таке серйозне медичне рішення. Натомість під час мого першого ж візиту до лікаря він поставив мені діагноз “ґендерна дисфорія” і дав “зелене світло” для початку процедури».

Лідінскі-Сміт говорить, що люди, які стали жертвами «ґендерних переходів» у ретроспективі відзначають низку факторів, які вплинули на їхнє рішення: недоліковані психічні розлади, великі життєві кризи, сексуальне насильство, недіагностований аутизм тощо.

«Біль і жаль у багатьох людей були не меншими, ніж у мене, — зазначає вона. — Адже багато у чому вороття вже не має. Багато хто з нас дивується: “Чому мій терапевт заздалегідь не допоміг мені вирішити мої основні проблеми?”».

 

Ґрейс Лідінскі-Сміт сьогодні. Фото: CBS News.

 

Варто зауважити, що, незважаючи на свій сумний досвід, Ґрейс Лідінскі-Сміт не стала противницею «ґендерних переходів» як таких. Вона виступає лише за контроль над цією сумнівною та мало вивченою галуззю медицини, обмеження у її застосуванні та більшу відповідальність медиків. На її думку зміну статі не можна використовувати і призначати як універсальний лікувальний метод, що сьогодні стало поширеною практикою у США та деяких європейських країнах.

Сьогодні вона — президент адвокатської мережі, яка об’єднує людей, постраждалих він «трансґендерної терапії». Ця організація лобіює зусилля щодо юридичної заборони такої «терапії» як універсального методу лікування, натомість закликаючи до відповідальності та професіоналізму медичних працівників. Мережа також виступає за право на репаративне (відновлювальне) лікування хірургічних і гормональних втручань, які спричинили фізичну чи психічну травму, пропонуючи також послуги з надання детальної медичної інформації і юридичні послуги, необхідні для притягнення до відповідальності медиків.

У своїй розповіді Лідінскі-Сміт згадала також про нещодавню справу Кіри Белл у Великій Британії, в результаті якої Вищий суд заборонив призначення блокаторів статевого дозрівання дітям до 16 років. 

«Коли активісти ховають під килим такі історії, намагаючись прикрити недбальство лікарів, вони захищають лише лікарів, але не пацієнтів, — сказала вона, маючи на увазі зокрема осуд, якого зазнала від GLAAD — неурядової організації з моніторингу ЗМІ на предмет «наклепницького та образливого» висвітлення ЛГБТ. — Але тут йдеться про справжні людські життя. Якщо не говорити правду, більшості людей, зокрема молодих, просто продадуть універсальну “трансґендерну терапію”, яка може залишити у них шрами і жаль на все життя».

Переклад CREDO за: CNA

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

США
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: