Одна субота щороку в нашій парафії є особливою. Адже вона є найближча до урочистості Матері Божої Бердичівської (16 липня).
І саме цієї найближчої суботи після 16-го липня ми йдемо в піше паломництво до Всеукраїнського санктуарію Божої Матері Бердичівської, хранителями якого є отці кармеліти босі.
30-те Ювілейне францисканське паломництво «Житомир-Бердичів» вирушило 17-го липня 2021р. від парафії святого Йоана з Дуклі. Від храму в Житомирі до санктуарію в Бердичеві ми пройшли майже 50(!) кілометрів.
І ми — лише одні з численних паломництв, які вирушили того дня. Так склалося, що кожне з них вирізняється відмінною від інших груп ознакою. До прикладу: з конкатедрального собору св.Софії йде найстарше паломництво. Цього року вже 43-й раз! «Шепетівка-Полонне-Бердичів» — зазвичай найчисельніше паломництво. Власне, їх було майже 400 осіб! Із Києва вирушає найтриваліше паломництво — йдуть 7 днів. Щоправда, цього разу йшли шість. Велопаломництво з Харкова — найвіддаленіше.
Особливість нашого паломництва «Житомир-Бердичів» — у його екстремальних умовах. Ми долаємо за один день відстань у понад 45 кілометрів. Йдемо дуже швидко. З одинадцяти годин пішої ходи дев’ять годин ми йдемо по трасі, по розпеченому асфальту, під палючим сонцем. Щоправда, маємо чотири зупинки.
Від загоєного Богом у цьому паломництві серця розповідаємо вам правду про цьогорічне паломництво. Якщо на це є воля Божа, нехай люди, які читатимуть ці свідчення, приєднаються до нас наступного року.
Директором цьогорічного паломництва був бр. Владислав Чорноус OFM. Весь шлях також нас супроводжував бр. Яків Будник OFM. Таїнство Сповіді уділяли о.Фіделіс Волністов OFM, о.Богдан Мураховський OFM та настоятель нашого храму о.Петро Новосельський OFM.
О 6-й ранку група чисельністю в понад 100 паломників отримала благословення від отця-настоятеля та вирушила в дорогу.
День був насичений у найповнішому значенні цього слова. Молодіжна музична група «тримала планку» настрою всіх паломників на позитиві. Адже хто співає, той двічі молиться. Брат Яків провадив молитви. Особливої уваги вартує Серафимська коронка, яку ми спільно молилися. Проте спершу брат гарно розтлумачив, чому вона «Серафимська» і чому довша за звичайну. Багато хто чув історію та молився її вперше!
Ми ще дві конференції послухали. Зранку конференцію провадив о.Рафаїл Мишковський OCD. Отець ділився історією Святого Скапулярію. По обіді керівник паломництва виголосив конференцію на тему «Україно, не бійся прийняти Марію».
Приємно було отримати від ординарія нашої Київсько-Житомирської дієцезії побажання миру паломникам на самому початку шляху, а потім зустріти владику особисто, орієнтовно за 6км до Бердичева. Єпископ Віталій Кривицький пройшов з нами трішки шляху, підбадьорив та уділив пастирське благословення. Пізніше, вже коли Ексцеленція зустрів нас у санктуарії Божої Матері Бердичівської, то поділився враженнями про зустріч із нами, кажучи: «Після того, як пройшов із вами трішки і сів у машину, глянув на температуру — 35 градусів. І тоді я зрозумів, навіщо ви так швидко йдете. Щоб вітер обдував!»
Хочемо засвідчити очевидну присутність Всемогутнього Бога поміж нас у день паломництва. Її знаком був насамперед вітер. Цілий час шляху. І всі паломники, які вийшли, — всі дійшли! Нас навіть більше дійшло до Бердичева, ніж вийшло з Житомира. З нами були священники, брати-францисканці, сестри-черниці. З нами йшла хмара! Густа хмара, що закрила сонце, коли ми вийшли після останньої зупинки. Ми були максимально обтяжені втомою, спекою, дехто — покутою. І ця хмара врятувала нас. Нас укотре підтримав Господь.
А потім був дощ. Під час урочистої Святої Меси в Бердичеві пішов дощ. Така бажана прохолода для всіх паломників! Бог знав, що нам треба. Бог завжди знає.
Але цього року в Бердичеві нас зустріли не всі, хто там був раніше. Світлої пам’яті о.Роберт Пилипчук OFM, який був палким учасником та прихильником паломництва до Матері Божої Бердичівської, цього року нас там не вітав. Огорнімо отця рясними молитвами про Царство Небесне для нього! Минулого року ніхто й не думав, що дороги Господні аж настільки незвідані. І наступна зустріч з отцем Робертом уже буде в Небесній Вітчизні. Але обов’язково буде!
Ми йшли — і небо разом з нами…
Олександра