Роздуми

Так ми «виконуємо роботу диявола» — і навіть не помічаємо цього

29 Липня 2021, 15:04 3703

«Виконуємо роботу диявола і не переймаємося. Тому виявляємося спільниками диявола в праці над згубою своєю та ближнього», — застерігає св.Дорофей.

Авва Дорофей, св.Дорофей із Ґази (VI ст.), походив з Антіохії, де здобув ґрунтовну освіту. Близько 525 року вступив до розташованого поблизу Ґази (Палестина) монастиря, яким керував авва Серід. Дорофей став учнем двох великих учителів-затворників: Йоана і Варсонофія. У спільноті він виконував різні обов’язки: відповідального за прийом подорожніх та гостей, опікуна хворих і лікарні, а з часом також вихователя нових кандидатів. Можливо, що по смерті своїх наставників і Серіда (бл. 540р.) заснував новий монастир. Залишив по собі збірку повчань та листів.

Портал Aleteia пропонує уривок із книжки: Святий Дорофей із Ґази, «Аскетичні листи». Тинець, Видавництво бенедиктинців.

 

Не може людина знати суди Божі

Тому що інакше Бог судить єпископа, інакше — священника, інакше — настоятеля, інакше — учня, інакше — старця, інакше — хворого, інакше — здорового. А хто ж може знати всі ці суди, як не Творець, який все вчинив і все знає?

Тому не може людина знати суди Божі. Тільки Бог сам розуміє все і може все судити слушно. Він єдиний це може. І справді, трапляється, що якийсь брат скоює несвідомо якісь переступи, але водночас має якусь іншу заслугу, яка подобається Богу більше, ніж ціле твоє життя.

Тим часом ти всідаєшся, щоб його судити, і тим шкодиш тільки власній душі. А хоч би він і допустився гріха, — звідки ти знаєш, що перед цим він не боровся і власної крові не пролив, перш ніж згрішити? Звідки ти знаєш, чи його провина не постане як праведність в очах Божих?

Бо бачить Бог — як я казав — його труди і страждання, через які він пройшов, перш ніж згрішив. Змилосердиться над ним і пробачить йому. А коли Бог йому пробачає, а ти його осуджуєш, то ж чи свою душу не губиш? Звідки ти знаєш, скільки сліз він потім пролив перед Богом за свою провину? Ти гріх бачив, а от покути не помітив.

 

Погорда

Замало того, що ми осуджуємо, але понад те — ще й погорджуємо. Бо, як я казав, одне діло судити, а інше — гордувати. Погорда є тоді, коли когось не тільки осуджуєш, але і вважаєш за ніщо. Коли гидуєш ближнім, відвертаєшся від нього як від чогось відразливого. Це набагато гірше і страшніше за осуджування.

Отож ті, хто прагне спастися, не займаються провиною ближнього, але завжди — своїми провинами. Такі й розвиваються в чесноті. Таким був той, хто, бачивши брата, який грішить, зойкав і казав: «Біда мені, сьогодні він, а завтра напевно я!» Бачиш розсудливість? Бачиш притомність духа? Як він одразу ж умів вирватися зі спокуси осуджувати брата!

Бо, кажучи «завтра напевно я», він сам себе наповнював боязню і трепетом від самої думки про гріх, який мав би скоїти. Так він уникав небезпеки засуджувати. І не зупинявся на цьому, але ще ставив себе нижче за того [брата], додаючи: «Але він принаймні покутує за свій гріх, а я зовсім не покутую, зовсім не стараюся, бо й покутувати не вмію!»

Чи ж бачиш, яке ця свята душа мала світло, що вміла не тільки уникнути судження ближнього, але й принизитися перед ним? А ми, нещасливі, бездумно судимо, бридимося, гордуємо, коли хоч щось помітимо, чи почуємо, чи запідозримо.

 

Виконуємо роботу диявола

Найгірше ж те, що, не зупиняючись на завданій собі самому шкоді, ми біжимо до іншого брата, щоб одразу ж йому сказати: «Оте і те сталося». Так ми шкодимо також і йому, оскільки засіюємо в його серці гріх. І не боїмося Того, Хто сказав: «Біда тому, хто поїть ближнього помиями».

Ми виконуємо роботу диявола і не тривожимося цим. Бо що ж іще диявол має до роботи, як не псувати і шкодити? А ми так виявляємося спільниками диявола у праці над погибеллю своєю та ближнього. Бо хто шкодить душі, той дияволу допомагає і йому сприяє. А хто діє їй на благо, той співпрацює зі святими янголами.

А чому ми маємо стільки страждати, як не тому, що нам бракує любові? Якби ми мали любов, і співчуття, і турботу, то не прагнули б бачити провини ближнього, як сказано: Любов покриває безліч гріхів; або ще: Любов не пам’ятає зла, все зносить.

Ми ж, як я казав, якби мали любов, то сама любов покрила би кожну провину, як це роблять святі з людськими гріхами, які бачать. Тому що святі — не сліпі, вони гріхи бачать. І хто ж більше ненавидить гріх, ніж святі? Але водночас вони не відвертаються від грішника, вони його не засуджують, не уникають, а співчувають йому, повчають його, втішають, лікують його як хворий член тіла і роблять усе, щоб його урятувати.

Переклад CREDO

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
125696грн
12717грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
3дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: