Кілька разів на рік я проходжу мостом, із якого можна спостерігати, як пелікани ласують рибою, що підпливає до поверхні теплої води. Ці птахи, з їхніми опуклими головами, кривими шиями і величезними дзьобами, можуть здаватися нам неоковирними; але насправді це не так.
Щоб помітити своєрідну граційність пелікана, потрібно подивитися, як він вирушає на риболовлю. Він спускається до води й на великій швидкості ковзає над її поверхнею, видивляючись косяк риб, після чого злітає на міст і пірнає звідти під воду з головою, здіймаючи менше хвиль, ніж дайвер-олімпієць. Випливши на поверхню і проковтнувши улов, пелікан знову розправляє крила і злітає, щоб повторити пірнання.
Багатий християнський символізм
Скромний пелікан — глибокий християнський символ, але не в тому сенсі, в якому можна подумати. Здавалося б, занурення у воду і підйом нагору — це ідеальна метафора хрещення; але це не явний символізм.
Багато століть тому християни перейняли символ пелікана від поганських культур, які їх оточували. Язичники вірили, що мати-пелікан, якщо не може знайти їжу, пробиває собі дзьобом груди і годує пташенят власною кров’ю. У деяких версіях цієї легенди вона навіть жертвувала своїм життям для того, щоб її пташенята могли вижити.
Немає жодних доказів того, що пелікани справді так роблять. Але християнський світогляд легко прийняв ідеї самопожертви та пролиття своєї крові, властиві цьому образу, як метафору самопожертви Христа, який пролив свою кров задля спасіння людських душ.
Читайте також: Чому ранні християни порівнювали Святого Духа з диким гусаком?
Найдорожча Кров
У євхаристійній Жертві католики поклоняються Тілу і Крові, Душі та Божеству Ісуса Христа. Тіло і Кров — це не дві окремі жертви. Це єдина Жертва, яка складається з двох елементів — подібно до того, як медаль має дві сторони. Але ми можемо зосередити відданість свого серця на будь-якому елементі священної Таємниці, щоб отримати з цього великі духовні блага.
Яка може бути користь від поклоніння крові? Чи не здається це разючим або навіть відверто жорстоким?
Не в цьому випадку. Поклоніння Найдорожчій Крові — це найвищий акт поклоніння, бо Кров Христа — це найвища Жертва. У XIII столітті святий Тома Аквінський написав гімн «Adoro Te Devote» (в українській версії — «Боже сокровенний»), у якому використав образ пелікана на означення Христа («Pie pelicane, Jesu Domine») і висловив захоплення тим, як лише одна крапля Його крові має силу очистити від гріха ввесь світ [прим.: в українському перекладі гімну образ пелікана замінений образом агнця: Мій Ісусе любий, Агнче всеблагий/ Ти мене очистив в Крові Пресвятій./ Навіть її крапля омиває світ/ від гріха і кари, від душевних бід].
Ушанування Найдорожчої Крові
Думка про те, що лише одна крапля крові Ісуса може відкупити світ — це приголомшливе розуміння безмежної цінності Божого дару. Ось чому католики завжди вшановували Найдорожчу Кров. Церква визначила липень як місяць, присвячений особливій відданості їй, — відданості дуже давній, але не застарілій. Вона коріниться у самих Страстях Христових, повертаючи нас до біблійного свідчення: «Та коли підступили до Ісуса й побачили, що Він уже мертвий, то голінок не перебивали Йому, лиш один із вояків проколов Йому списом бік. І потекла негайно ж кров — і вода» (Йн 19, 33-34).
Але навіть якщо лише однієї краплі цієї крові було достатньо для того, щоби спокутувати гріхи людства, Христос не обмежився нею. Згідно з Євангелієм, Він віддав усю свою кров за нас.
Присвятіть себе Найдорожчій Крові
Що ми можемо зробити для того, щоби поглибити своє вшанування цього найбільшого Божого дару? Перш за все, варто регулярно молитися Літанію до Найдорожчої Крові Ісуса, яка наближує нас до таємниці Страстей Господніх.
Але найкращий спосіб навчитися практикувати цю відданість — «прикладати» Найдорожчу Кров до всіх своїх життєвих проблем, подібно до того, як ми наносимо лікувальну мазь на рани. Ми представляємо Ісусові свій намір і просимо, щоби Він укрив своєю кров’ю людину чи ситуацію, про яку молимося. Ми просимо Його омити людину від гріха або послабити хватку сатани, який вчепився в цю душу.
У житті бувають ситуації, які здаються абсолютно безнадійними, і Найдорожча Кров може вирішити їх, якщо ми будемо наполегливі в молитві. Ми можемо попросити Ісуса змити людську гріховність і нечистоту з будь-якої ситуації, яка потребує очищення. Це потрібно робити від щирого серця, і найкраще — у присутності живого Господа в Євхаристії.
Пелікан як метафора
Кожен із нас має по-своєму прожити духовну науку від скромного пелікана. Самопожертва — не абстрактне поняття. Будь-яка жертва вартує нам чогось, вона в буквальному сенсі дорогоцінна: «Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі!» (1Кор 6,20).
Жертви, які ми приносимо для блага інших, можуть не бути справжньою кров’ю, пролитою за них так, як це робили мученики. Але ми стаємо більше схожими на Христа, коли сплачуємо ціну справжнього милосердя і віддаємо щось, забираючи це від себе, а не за надлишковим принципом.
Це — наука пелікана. Він, мабуть, навчився цієї самопожертви у Того, Хто віддав кожну краплину своєї крові за те, щоб ми могли жити.
Переклад CREDO за: Пітер Дарсі, Catholic Stand
фінансово.
Щиро дякуємо!
