Блог Ірини Єрмак

Людина на всі 100

12 Серпня 2021, 11:04 1140

Ні, це не буде радісний сльозливий допис про те, як я була невіруюча, а потім навернулася. Я такого не люблю; поза тим, ніхто не навертається раз і назавжди, просто є певні крочки на цьому шляху.

Це буде допис про те, як виглядає черговий крочок — на прикладі мого ставлення до Йосифа-Обручника.

Як колись писав для «Парафіяльної газети» покійний єпископ Станіслав Падевський, християнство це релігія парадоксів. Наприклад, коли у (черговий) складний час я перестала читати Бревіарій, Розарій і що там ще по списку, а натомість почала сваритися з Богом, як ото жінка влаштовує добрячий скандал чоловікові за все, що в ній накопичилося, — один сповідник сказав: «О, нарешті ти почала молитися!» Це мене так вразило, аж я перестала скандалити.

Якось так парадоксально складається й зі святим Йосифом. Коли я була «немовлям у Церкві», дитиною, цікавою до всього і готовою любити всіх без розбору, то й до нього радісно молилася, і взагалі все було радісно. А потім ми з ним посварилися. Якщо точніше, то, можливо, він зі мною й не сварився, йому може бути не до моїх скандалів, а от я з ним посварилася — по-жіночому, «в односторонньому порядку» і серйозно. І надовго. У мене довгий список претензій до цього чоловіка, несповнених прохань, які були скеровані саме до нього як до чоловіка, до голови сім’ї, до опікуна Церкви і так далі. В моєму особистому списку чоловіків, які мене підвели і розчарували, Йосиф займає одне з перших місць.

І, зрештою, написане про нього виглядає надуманим. У Писанні є кілька слів, і на тому все. А далі, все що в католицькій традиції назбиралося на тему Йосифа Обручника, то це переважно конструкції типу «ми впевнені, що це так, бо нам хочеться, щоб це було так». Чого варта така побожність — уточнювати не буду. Принаймні, для мене вона в певний момент перестала бути важливою взагалі. Навигадували собі про цього чоловіка, для втіхи своєї побожності, ну то навигадували; але я до цього ніц не маю, звиняйте. Я буду розмовляти з тими, хто мене не підводив, бо вони мені довели свою реальність і реальність своєї опіки…

Так, це позиція «я — центр Всесвіту, і крутіться довкола мене, інакше я вас позбавлю своєї царської прихильності». Воно лікується, просто дуже довго. І — так, це позиція, прямо пов’язана з особистим досвідом і розчаруванням у людях, у чоловіках зокрема. Але, як каже стара приказка, вихід зазвичай є там само, де вхід. Як особисті ображання і претензії нівелювали значення Йосифа в моїх очах, так само сприйняття світу крізь призму себе самої дало привід замислитися.

До слова, в нас фактично немає інших бачень світу, віри, Бога і людей, ніж крізь призму самих себе. Це не егоїзм, а вимушена необхідність. До всіх і до всього ми підходимо з міркою власного досвіду. Нічого дивного — «монадний світ», світ одиночок, розокремлених свідомостей. Якщо хтось себе віднайшов у написаному, то нехай не переймається: наше завдання — переставати бути егоїстами, але це не означає позбавлення своєї точки зору, досвіду і всього, що робить кожного ним самим, неповторною особистістю. Так чи інакше, ми всі сприймаємо світ (і все в ньому) своїми очима, знаємо його своєю шкірою, чуємо своїми вухами, а не очима чи вухами когось іншого. І думати теж варто свої думки, «освідомлюючи» свій досвід. Бог, певно, проти не буде. Йому ні до чого наші десятки літаній і коронок, читані/співані емоційно, але бездумно, за якими не стоїть глибоке усвідомлення, — бо це те саме «зерно, що вкоренилося неглибоко» і засихає від посухи чи терня.

Із Йосифом, відповідно, ситуація в мене складна. А ще в мене складна ситуація з собою. За останні роки сформувала собі визначення: «Я — людина на 9,5». За 10-бальною шкалою, зрозуміло. Тобто все добре і навіть цілком добре, але завжди знайдеться якась критична точка, в якій я «не спрацьовую». І, звісно, знаходиться вона переважно в той момент, коли на мене дуже розраховують. Або я щось ні з того ні з сього забуду, або переплутаю, або ще якась зараза станеться, після якої просто лупаєш очима і думаєш по колу одну думку: «Як таке могло статися?» Я ненавиджу оці «браковані кластери», цю нестовідсоткову відповідність завданням. Навіть не тому що прагну бути ідеальною (щонайменше у власних очах), а тому що через мої «провтики» завалюються справи, в яких люди на мене розраховували, і шкода заваленої справи, шкода розчарувань людей, їхніх переживань, а також необхідності не раз потім переробляти чи доробляти за мене. Бо я, бачте, як та коняка з анекдоту, — «нє шмогла».

Розумні люди вже, певно, здогадалися, як ця ситуація повернула мене в бік св.Йосифа. Так, про нього в Писанні сказано дуже мало, а його слів то взагалі нема. Так, він звичайний чоловік, не народжений із зіркою в лобі, який ще немовлям побожно стуляв долоньки до молитви, а навколо його колиски пурхали рожевенькі янголятка. Так, надмірний захват і висмоктана з пальця «теологія», яка хотіла також і його проголосити непорочно зачатим (ну бо ж як інакше, все підряд має бути зацукроване і залаковане, щоб блищало, а простий чоловік не міг стати Опікуном Спасителя, це проти нашої логіки!), були просто виявом емоцій, а теології там пів грама, якщо взагалі є. Йосиф це просто чоловік, якому в певний конкретний момент доручили певне конкретне завдання.

І він його виконав.

Виконав як людина «на десятку», або в іншій системі — «на всі сто». Нічого іншого він не робив, не творив чудес, не відзначився проповідями про свого Підопічного, формального Сина, про Царство Боже на землі, яке проповідував Ісус — «його Ісус». Він насправді НІЧОГО НЕ ЗРОБИВ такого, щоб потім «будувати теологію». Він просто виконав те, що було потрібно.

Не більше.

Але й не менше.

Йосиф не підвів Бога, який на нього розраховував.

 

А решта — може бути, може не бути. Літанії, коронки, солодкі пісні, образочки, що завгодно. Вираження людських емоцій — це справа людей і потрібна людям. Йому то навряд. Він своє зробив і може надалі залишатися «трохи осторонь», мовчазним чоловіком в історії. Внесення його спомину в Чин Меси, проголошення Року святого Йосифа, доповнення літанії — це вираз особистої побожності нинішнього Папи, і як такий просто поповнює «скарбницю католицької побожності». Але якщо ці старання комусь допоможуть зрозуміти Йосифа, чи відкрити його, чи зміцнити свої стосунки з ним, то це матиме сенс. Головне, щоб не пройшло обік, за формальним виконанням. Може, хтось відкрив для себе апостола Павла, коли був його рік (до речі, без гугла згадаєте, коли?). Може, комусь допоміг Рік віри, чи Рік священства. Для того вони і проголошуються: щоб ми «винесли зі своєї скарбниці старе і нове». Дуже важливо зіставляти те, що лунає з амвону, зі своїм досвідом, бо це робить віру конкретною; і ще важливіше — щоб це зіставлення було під правильним кутом, у правильному світлі. Мені он думка про Йосифа як «людину на всі 100» прийшла не абиде, коли я починаю про нього думати і знову злюся, а в храмі після Причастя.

Бог пояснює те, чого не розумієш сам.

 


У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

св. Йосиф

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity