Які спільні ритуали є у вашому домі? Які ви ностальгійно згадуєте зі своїх дитячих років?
У батьківстві є дні, коли нам здається, що цей час ніколи не закінчиться. Пелюшки, плач із найдивніших причин, тяжкі ночі й невпинне буття готовим. Коли ти в цьому перебуваєш — кожна хвилина стає годиною, а година триває вічність.
Однак найцікавіше те, що хоч ці малі частинки часу здатні тягнутися, то роки, парадоксально, пролітають аж миготять. Ми бачимо їх на фотографіях. У рисочках, креслених на одвірках щораз вище. У вбранні, які носять уже молодші діти, а ми ж ніби щойно надягали його на старших. Ми бачимо їх у спогадах.
Особливе місце в пам’яті мають сімейні ритуали — моменти, які об’єднують, зближують, дають радість почуття безпеки, і залишаються в нас. Із ностальгією і ніжним уколом у серце. Які звичаї це можуть бути?
Сімейна неділя
Протягом тижня нас значною мірою поглинає праця, субота часто є відробітком усього, що не встиглося по хазяйству — прибирання, покупки; а неділя дає шанс бути насправді разом. Одні для одних.
Неділя — це, зрештою, подарунок нам від Господа Христа. Чи ми зуміємо його приймати і показувати дітям, що це винятковий день для нашої сім’ї?
Зустрічі при столі
Небезпідставно кажуть, що стіл це сімейний вівтар. Окрім того, що за ним їдять їжу, то він передусім є простором для мешканців дому для спільних зустрічей, тих що з великої літери «З». Зустрічей, під час яких є місце на розмову, дискусію, формування поглядів, а також — що найважливіше — будування стосунків.
Прогулянка
Може, це банальне, таке звичайне. Піти на прогулянку з мамою і татом.Щодня. Я сама, озираючись назад, бачу в цьому якусь тугу. Ми жили в селі, в домі з садом, тож вихід на вулицю відбувався зазвичай неподалік. Спільні прогулянки були рідкістю, хоч ті, що були, я згадую дуже приємно. Нині щоденна сімейна прогулянка — це прекрасний повів свіжості в сірі дні, наука любові до природи і ще одне джерело відчуття, що ми — близько. Разом.
Спільні канікули
Я би хотіла, щоб мої діти згадували з радістю наші сімейні виїзди як час, коли ми були там з ними і для них. Це дуже важливий пункт дитячих спогадів — безтурботний, сімейний, літній час. Спільні пригоди. Пізнавання нових закутків батьківщини чи світу, а при нагоді — й себе.
Ритуали перед сном
Вечори з дітьми мають у собі щось особливе. Відкривають простір на вгамування емоцій та пережиттів. Нам легше прощати, розмовляти на особисті теми, легше зважитися на жести близькості. Вечірні читання, розповідання казок, співання колисанок стає для наших дітей прекрасним ритмом, у якому починають битися їхні серця, оживлені після довгого дня вражень. Цей ритм запам’ятовується на довгі роки.
Молитва
Вигляд півторарічного карапуза з хрестиком у руці, який підходить до кожного члена сім’ї, щоби той поцілував Ісуса, — це безцінно. Весело і зворушливо водночас. Хоч він сам до кінця не знає, навіщо це і для чого, то коли настає час молитви — робить це майже автоматично. І прекрасно у своїй невинності. Спільна сімейна молитва це один із найпрекрасніших ритуалів, який ми вписуємо в серця наших дітей.
Тільки наші проєкти
Так, кожна сім’я може мати свої, тільки для неї характерні звичаї. Я знаю сім’ї, які разом займаються музикою, навіть записують свої аматорські пісеньки, пишуть тексти. Десь протягом цілого грудня випікають печиво, щоб наступного дня обдаровувати ним сусідів. Інші рік у рік друкують фотографії і викладають із них колажі.
А які ритуали є у вашому домі? Які ми пригадуєте з тугою зі своїх дитячих років?
Переклад CREDO за: Марта Вольська, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
