Сьогодні, 12 вересня 2021 року, у Варшаві відбулася урочиста Меса з нагоди беатифікації кардинала Стефана Вишинського і сестри Єлизавети Рози Чацької, засновниці Згромадження Сестер Францисканок Слугинь Хреста.
А у Білій Церкві, у парафії св. Йоана Хрестителя, на знак єднання з усією Вселенською Церквою, що отримала двох нових блаженних, сьогодні також служать подячну Месу. Беатифікація матері Чацької — особливий дар для України, адже вона народилася саме тут, у Білій Церкві. На сьогоднішній день сестри заснованого нею згромадження мають монастирі у Старому Скалаті (Тернопільщина) та Житомирі.

Фото: о. Михайло Романів ОР
У розмові з CREDO єпископ Віталій Кривицький, ординарій Києво-Житомирський, зокрема, сказав:
— Сьогоднішня урочистість — це, з одного боку, знак солідарності з усією Церквою, яка отримала двох нових блаженних: кардинала Стефана Вишинського і сестру Єлизавету Розу Чацьку.
Проте, з іншого боку, ця урочистість особливо важлива для нас, українців, тому що життя блаженної Рози Чацької почалося на наших теренах, у Білій Церкві. Вона пов’язана з нашою дієцезією не лише місцем свого народження, але також і тим, що тут відбувався її духовний розвиток. Сестра Роза Чацька склала свої перші чернечі обіти в Житомирі, у семінарійному храмі св. Йоана з Дуклі. Хоча сьогодні вже немає людей, які би пам’ятали її особисто, але тут живуть діти людей, які її пам’ятали.



Фото: Towarzystwo Opieki nad Ociemniałymi w Laskach
Читайте також: Сестра Єлизавета Роза Чацька, яка народилася в Білій Церкві, буде беатифікована
Блаженна Єлизавета Роза Чацька була непересічною особистістю. Вона показала, як духовна сила може вдосконалюватися через слабкість. Мати Чацька у певному сенсі була «відтята» від світу, оскільки була незрячою, але в цьому стані певної обмеженості вона вирішила присвятити своє життя Богові. На той час не знайшлося згромадження, яке було би готове прийняти до себе незрячу сестру та опікуватися подібними їй — і вона вирішила заснувати його сама, бо до цього лежало її серце.
Сестра Єлизавета Роза створила згромадження, яке почало опікуватися незрячими, і мені здається, що це дуже важливий знак для кожного з нас: людина, що походить із наших теренів і належить до нашої Церкви, зробила дуже багато добра і засвідчила Христа, служачи незрячим — як у фізичному, так і в духовному сенсі.



Фото: Towarzystwo Opieki nad Ociemniałymi w Laskach
Я вважаю, що блаженна сестра Єлизавета Роза Чацька сама по собі є викликом і запрошенням для людей сьогодення, які, можливо, не можуть знайти своє покликання, а бачать біду у світі — так, як це бачила вона на власному прикладі й на прикладі інших людей. Для таких людей її діяльність — взірець такого розв’язання проблеми, яке дає саме Бог. Мати Чацька надихає їх у їхній місії, щоб вони не зупинялися навіть тоді, коли стан життя погіршується, коли справа, яку ти будуєш, руйнується через війну або інші перепони на шляху. Кожному, хто розпочинає місію в Бозі, сестра Єлизавета Роза дає приклад відваги не зупинятися, а сміливо йти вперед під проводом Божим.
Довідка: храм св. Йоана Хрестителя у Білій Церкві був побудований у 1812-1816 рр. на кошти графа Франциска-Ксаверія Браницького. У 1930-х роках комуністи закрили парафію і відібрали церковну будівлю. У 1970-х рр. храм вирішили переобладнати під органний зал, який розпочав роботу у 1990 році. Попри те, що сьогодні у храмі відбуваються богослужіння, його досі не повернули католицькій громаді.
