Джон Рональд Руел Толкін любив приймати Євхаристію, і це зміцнювало його віру у важкі часи.
Він пережив деякі найтемніші періоди історії людства — брав участь у Першій світовій війні, був свідком пандемії іспанського грипу, Великої депресії та жахіть Другої світової війни. Це виробило у нього звичку щодня відвідувати Святу Месу.
Його день починався рано і яскраво: з велосипедної прогулянки разом із синами Крістофером і Майклом. Вони їхали до храму святого Алойзія на ранкову Месу, яка починалася о 7:30, а потім поверталися додому до сніданку, приготованого дружиною письменника Едіт.
Коли його син Майкл переживав особисті труднощі, Толкін закликав його звернутися по підтримку до Євхаристії, наголошуючи, що Євхаристія зміцнювала його віру у темні часи: «Серед темряви мого життя, повного розчарувань, я ставлю перед тобою одну велику річ, яку треба любити на землі: Пресвяте Таїнство. Там ти знайдеш романтику, славу, честь, вірність і справжній шлях до кожної твоєї земної любові».
У іншому листі до Майкла він знову повторив цей факт і розповів, як щоденна Меса була невід’ємною частиною його віри.
«Єдині ліки від ослаблення непритомної віри — це Причастя. Незважаючи на те, що воно завжди досконале, повне і непорушне, Пресвяте Таїнство не діє повністю раз і назавжди в будь-кому з нас. Як і кожен акт віри, воно повинне бути безперервним і зміцнюватися за допомогою духовних вправ. Частота має найбільший ефект. Сім разів на тиждень — це більше, ніж сім разів, між якими існують інтервали».
Толкін був і залишається одним із найпопулярніших авторів усіх часів, і більша частина його творчого здобутку була зумовлена його особистими стосунками з Ісусом Христом, присутнім у хлібі та вині Євхаристії.
Серед темряви Толкін побачив світло Сина Божого, і це дало йому надію, яка тривала попри усі негаразди.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia