Монсеньйор Філіп Бордейн офіційно вступив на посаду президента Папського богословського інституту наук про шлюб та сім’ю св. Йоана Павла ІІ.
Архієпископ Вінченцо Палья, канцлер інституту, оголосив про призначення 61-річного французького богослова 19 березня 2021 року під час відкриття Року родин Amoris Laetitia.
Монсеньйор Бордейн, що спеціалізується на моральній теології, екуменізмі та богословській герменевтиці Другого Ватиканського Собору, став наступником монсеньйора П’єранджело Секвері, який очолював інститут із 2016 року. До цього він обіймав посаду ректора Паризького католицького інституту.
Папа Йоан Павло ІІ заснував Папський інститут вивчення шлюбу та сім’ї своєю Апостольською конституцією Magnum matrimonii sacramentum. Пояснюючи свою ініціативу, він написав, що «необхідно заснувати первинний інститут досліджень, особливою метою якого буде просування базового теологічного і пастирського вивчення шлюбу та сім’ї на благо всієї Церкви». Новий інститут постав на базі Папського Латеранського Університету в Римі.
У 2017 році Папа Франциск оновив інститут своїм motu proprio Summa familiae cura. Він постановив, що Папський Інститут вивчення шлюбу та сім’ї Йоана Павла ІІ відтепер буде відомий як Папський теологічний інститут наук про шлюб та сім’ю. Він пояснив, що «розширював сферу інтересів (інституту) у зв’язку як із новими вимірами пасторальних завдань та місії Церкви, так і з поступом гуманітарних наук та антропологічної культури в області, яка є фундаментальною для культури життя».
Франциск додав: «Важливо, щоби першочергове натхнення, яке дало життя інституту, продовжувало приносити плоди у ширшій сфері його діяльності, ефективно сприяючи тому, щоб він повністю відповідав поточним вимогам пастирської місії Церкви».
У 2019 році Папа Франциск ухвалив новий статут інституту, який зазнав критики з боку понад 150 його студентів та випускників. Вони написали йому листа, в якому заявили про свою стурбованість «втратою формаційного підходу, а отже — ідентичності».
Коли архієпископ Палья представив монсеньйора Бордейна як нового президента інституту, він заявив, що його місія полягатиме у тому, щоб зробити інститут «ще більш універсальним». Він сказав, що оновлення інституту покликане створити синтез між баченнями Йоана Павла ІІ та Франциска.
«Я погодився залишити Паризький католицький інститут за рік до закінчення мого мандату з духом служіння, щоб відповісти на заклик архієпископа Пальї», — написав монсеньйор Бордейн у листі до журналістів Catholic News Agency. Він висловив своє захоплення відкриттям «різноманітного викладацького складу, як старих, так і нових облич, що погоджуються зі мною у визнанні грандіозного потенціалу цього навчально-дослідницького закладу». «Я з нетерпінням чекаю зустрічі зі студентами приблизно з 30 країн, а також із віцепрезидентами семи міжнародних секцій, що братимуть участь у нашій наступній раді у Римі 21 жовтня, — написав він. — Я хочу мати можливість разом із ними розвивати як дослідницькі, так і освітні ресурси інституту».
Призначення монсеньйора Бордейна на посаду викликало критику в певних колах. Тібо Коллін, професор філософії паризького коледжу Станіслас заявив, що воно сигналізує про рішучу відмову від спадку святого Йоана Павла ІІ. «Коротко кажучи, — написав він, — призначення керівником інституту такого діяча, як Філіп Бордейн, підтверджує, що Інститут Йоана Павла ІІ повинен змінити свою назву заради інтелектуальної чесності. Його можна було би назвати, наприклад, Інститутом Amoris laetitia».
Критики вказували також на зміст робіт монсеньйора Бордейна. Наприклад, у роздумах, опублікованих французькою газетою «La Croix» у 2015 році, він сказав, що хоча енцикліка Humanae vitae (на якій ґрунтується навчальна програма інституту) рекомендує лише природні методи планування сім’ї, «варто визнати, що дистанція між практикою вірних і вченням Магістерію збільшилася».
Відповідаючи на запитання щодо цієї критики, монсеньйор Бордейн сказав, що його думку неправильно зрозуміли.
«Не судіть про теолога, вириваючи речення з контексту. Ви повинні його прочитати, — сказав він. — На відміну від тих, хто проігнорував 50-ту річницю енцикліки Humanae vitae (у 2018 році), я присвятив їй дві статті».
У 2017 році монсеньйор Бордейн також написав книжку «Divorcés remariés: ce qui change avec François», присвячену делікатному питанню про місце розлучених і повторно одружених у Церкві. Він сказав, що його метою було «показати, що пастирський підхід Папи Франциска ґрунтується на моральній традиції, досконало засвідченій у католицькій традиції, яка не є одноманітною».
«Йоан Павло ІІ мав таку ж мужність і теологічну проникливість, коли спонукав Церкву порушити питання, яке доти перебувало під забороною, стверджуючи в Апостольському напоумленні Familiaris consortio (1981 р.), що душпастирі зобов’язані розрізняти моральні ситуації у випадку з розлученими або повторно одруженими особами», — сказав він. На думку теолога, понтифікат Йоана Павла ІІ був особливо вражаючим через «широту і послідовність» його вчення. Він похвалив те, що святий Папа зрозумів значення євангелізації у процесі переходу до третього тисячоліття, «канонізувавши велику кількість мирян на всіх континентах, щоб підтримати проголошення християнської віри в усіх культурах». «Я також пам’ятаю, як прямо він підходив до питання подружньої любові, навіть у її тілесному вимірі», — сказав монсеньйор Бордейн.
На його думку, нинішня криза подружжя та сімейного життя пояснюється не так втратою віри у святість шлюбу, як зменшенням підтримки з боку суспільства. «Перед лицем економічних та культурних змін Церква повинна більше супроводжувати людей у їхньому учнівстві, особливо у сімейному житті», — писав Бордейн у своїй книжці, присвяченій 50-річчю пастирської конституції Другого Ватиканського Собору Gaudium et spes про Церкву в сучасному світі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
