Новий звіт, оприлюднений у вівторок, 7 грудня, свідчить про те, що право на відмову від участі у певній діяльності з міркувань совісті у Франції, Іспанії та Швеції перебуває під загрозою.
Центр спостереження з питань нетерпимості та дискримінації християн у Європі (OIDAC) опублікував 71-сторінковий звіт, у якому досліджується свобода вираження поглядів, батьківські права та свобода совісті у п’яти європейських країнах: Франції, Німеччині, Іспанії, Швеції та Великій Британії.
Мадлен Енцльберґер, виконавчий директор OIDAC, заявила під час онлайн-пресконференції, що у деяких європейських країнах постійно ігнорується право на відмову з міркувань совісті, зокрема у питанні абортів.
У звіті сказано, що зміна положення про право на відмову з міркувань совісті у Швеції вже вплинула на професіоналів-християн, і що «подібні події у Франції та Іспанії можуть призвести до повного виключення християн із певних професій».
У Швеції християнам, які працюють у системі охорони здоров’я, загрожує звільнення за те, що вони користуються правом на свободу совісті. У 2020 році Європейський суд із прав людини відмовився розглядати справу двох акушерок, Елінор Ґріммарк та Лінди Стін, яким відмовили у працевлаштуванні через їхню відмову робити аборти.
Європейський парламент, законодавчий орган Європейського Союзу, у червні проголосував за звіт, у якому аборт описується як «необхідна медична допомога» і відбувається спроба переоцінки права на відмову з міркувань совісті як «відмови у медичній допомозі».
У вересні Міністерство рівності Іспанії представило плани створити реєстр лікарів, медсестер та членів персоналу, що виступають проти абортів, із метою гарантування «права на переривання вагітності» в державних лікарнях.
Іспанський єпископ Луїс Арґуельо, висловився з цього приводу так: «Якщо намір полягає у тому, щоб забезпечити доступ до цієї послуги, то чому б не створити реєстр тих, хто бажає практикувати аборти?»
Ірен Монтеро, міністр рівності Іспанії, заявила, що «право лікарів на відмову з міркувань совісті не може бути вищим за право жінок приймати рішення», що спонукало групу з 52 медичних коледжів назвати запропоновані нею зміни «неприйнятними, незаконними та несправедливими».
«Ми постійно відчуваємо тиск із боку досить ідеологічних рухів з метою позбутися положення про відмову з міркувань совісті для медичного персоналу, особливо коли йдеться про процедури аборту», — заявила Енцльберґер. Вона навела приклад Юлії Ринкевич, студентки-акушерки з Великої Британії, яку відсторонили від роботи на чотири місяці і щодо якої було проведене розслідування стосовно її «придатності до практики» через її участь у Ноттінгемському студентському русі за життя.
OIDAC, що базується у Відні, задокументував 4000 випадків нетерпимості і дискримінації християн у Європі протягом останніх 10 років — понад 70% із них були злочинами на ґрунті ненависті, скоєними з антихристиянських мотивів. Робота Центру ґрунтується на щорічних даних, опублікованих Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Останні дані ОБСЄ, оприлюднені 16 листопада, зафіксували 980 антихристиянських інцидентів протягом 2020 року, включаючи підпали християнських церков, осквернення, викрадення освячених Гостій, напади на священників та антикатолицькі проабортні графіті на будівлях, що належать до церковної власності.
«Статистика французького уряду за 2019 рік свідчить, що в середньому щодня трапляються три випадки вандалізму церкви чи християнської будівлі, — сказала Енцльберґер. — Публічна видимість насильства проти храмів нормалізує насильство проти християн у публічній сфері. Моніторинг злочинів на ґрунті ненависті — це важливий барометр соціального клімату у тій чи іншій країні».
Переклад CREDO за: Catholic News Agency