На рівні Апостольської Столиці приготування координуватиме Папська Рада сприяння новій євангелізації.
Пресслужба Святого Престолу поширила 26 грудня 2021 р. повідомлення: Папа Франциск доручив Раді сприяння новій євангелізації координувати на рівні Апостольської Столиці приготування до Ювілейного (або ж Святого) Року 2025. У повідомленні зазначається, що в межах цього завдання очільник Ради архієпископ Ріно Фізікелла цими днями зустрівся з настоятелями Державного секретаріату, Адміністрації майна Апостольської Столиці та Секретаріату з економічних питань, пише Vatican News.
Біблійна традиція і церковний досвід
У біблійній традиції ювілей — це святий час, який настає кожні 50 років. Його метою було відновлення рівності всіх синів Ізраїля, надаючи нові можливості сім’ям, які втратили майно, і навіть свободу, через борги. В ювілейний рік багачі відпускали невільників та повертали їм землі, відібрані як запорука.
Традицію проведення Ювілейних років у Католицькій Церкві започаткував 1300 року папа Боніфатій VIII. Церква надала єврейському поняттю ювілею духовне значення. Ювілей полягає у загальному прощенні, відпусті, доступному для всіх, у можливості відновити взаємини з Богом та з ближнім. Тому Святий рік — це нагода для поглиблення віри та оновлення християнського свідчення.
Спершу передбачалося, що такий ювілей проголошуватимуть кожні 100 років. Але після 1475 року Церква вирішила: щоби кожне покоління мало змогу взяти участь у Святому році, його треба призначати кожні 25 років. Досі таких звичайних ювілейних років було 26, останній з яких — Великий ювілей двотисячоліття. Його проголосив святий Йоан Павло ІІ.
Крім того, Римські Архієреї проголошували Надзвичайні святі роки. Такими були Ювілеї відкуплення 1933 та 1983 років, проголошені Пієм ХІ та святим Йоаном Павлом ІІ з нагоди 1900-ї та 1950-ї річниць пасхальних подій. Надзвичайний святий рік, у центрі якого було Боже Милосердя, на 2016 рік проголосив Папа Франциск. Він тривав від 8 грудня 2015 по 20 листопада 2016 року.
Ювілей розпочинається перед Різдвом
Початком Ювілею є відкриття так званих «святих дверей». Ідеться про двері, які є в кожній з чотирьох папських базилік Рима. Вони відкриваються лише під час Святого року, а в інший час замуровані. Обряд відкриття цих дверей вказує на те, що під час Ювілею вірним доступний «надзвичайний шлях» до спасіння.
Звичайний Ювілейний, або ж Святий, рік розпочинається у Церкві кожні 25 років у день 24 грудня. Від 1423 року офіційна урочистість супроводжується обрядом відкриття Святих дверей по ювілейних храмах (тобто тих, що визначені бути відпустовими по кожній дієцезії).
Папа робить це у базиліці св. Петра. Тут Святі двері уперше відчинив 24 грудня 1949 р. папа Пій ХІІ, розпочавши Ювілейний 1950 рік. Відкриттю ювілейних дверей передує символічний триразовий удар молотком. У період між ювілеями Двері зі внутрішнього боку базиліки перекривають цегляною стіною, яку зводять одразу після завершення Ювілейного року та розбирають перед відкриттям наступного.
Духовною особливістю Ювілейних років є індульгенція (відпуст). По такі індульгенції католики колись їздили до Рима. Повний відпуст можна було отримати за побожне відвідання однієї з чотирьох Великих базилік: св. Петра у Ватикані, св. Павла за мурами, св. Йоана на Латерані та Санта Марія Маджоре. Такий привілей мали і деякі італійські міста. У ювілейні роки 1983 і 2000 повний відпуст можна було також отримати за побожне відвідування храмів, зокрема катедральних, по своїх дієцезіях.