Погляд

Ісус — досконала свічка. Про символіку світла у житті Церкви

06 Січня 2022, 13:53 4023

Свічки виконують важливу роль у житті Церкви. 

Коли ми заходимо до храму, ми бачимо їх повсюди. Їм можна побачити на вівтарі, вони мерехтять перед статуями та стоять перед Дарохранительницею. Вони — важливий символ Адвенту з його традиційними чотирма свічками, а також Великодня, коли під час Вігілії запалюють пасхал.

До винайдення електрики свічки у храмах, швидше за все, служили практичним цілям. Сьогодні ми вже не освітлюємо ними темні приміщення, але досі використовуємо під час Літургії. Їхнє використання має набагато глибший біблійний та символічний зміст.

 

Символіка світла та свічок

Світло вказує на присутність і славу Божу. І Старий Завіт, і юдейська традиція повні посилань на світло та свічки. Господь виявляв свою присутність у палаючому кущі, сяючих хмарах та вогняному стовпі.

У Храмі та синагогах горіло невгасиме світло, для якого використовувалася тільки найкраща олива. Це нагадувало про Божу присутність і допомагало переконатися, що ввечері можна запалювати інші свічки або лампи. Згодом Талмуд наказав тримати запалену лампу біля Ковчега Завіту. У Ковчезі містилася Тора та інші тексти Святого Письма, що вказують на Божу присутність у втіленому Слові. Світло було знаком пошани до цього Слова.

У католицькій традиції свічки символізують світло та присутність Христа, досконалої свічки. Христос та істинне життя асоціюються зі світлом у Євангелії від Йоана: «У ньому було життя, і життя було — світло людей» (Йн 1, 4). Ісус говорив про себе як про справжнє світло: «Я — світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йн 8, 12). За словами Ісуса, ми бачимо, як світло свічок символізує Його самого, Спасителя світу, та присутність Бога посеред нас.

 

Свічки у церковній традиції

Свічки необхідні для життя Церкви. Традиція їхнього використання налічує багато століть. У 200-х роках на гробницях святих, особливо мучеників, запалювали свічки та лампадки, а у 300-х роках їх почали ставити перед священними образами та реліквіями.

Ранні Отці Церкви згадують про використання свічок у християнському богослужінні. Наприклад, святий Єронім посилається на практику використання численних свічок під час Літургії, а також згадує, що багато свічок запалювали у святинях на честь мучеників. Святий Афанасій Александрійський називав запалені свічки «пожертвами» вірних. Він казав: «Коли їх горить багато — чи то перед образом Ісуса, чи то Марії, чи то святих — це велика слава Богові, який поділився своєю славою з нами».

Як і багато інших літургійних практик, запалення свічок почалося з практичних цілей. Перші християни використовували свічки як єдине джерело світла під час відправ Меси вночі або у катакомбах. Свічки також мали глибоке символічне значення. Наприклад, їх використовували для того, щоб вшанувати Святе Причастя, або ставили на гробниці мучеників і біля образів святих, щоб показати: їхні вогні продовжують сяяти на небі.

 

Використання свічок у церквах сьогодні

Існують різні типи свічок, які використовують для богослужінь та різних частин Літургії. Вівтарні свічки символізують Христа як світло світу, а також нагадують нам про переслідуваних перших християн, що мусили таємно служити Месу при свічках. Їх використовують під час процесій на початку та наприкінці Меси, і їх несуть туди, де читають Євангеліє, щоб показати глибоку радість та благоговіння перед Словом Господнім. Кількість свічок вказує на те, яка Меса відправляється, і хто її очолює.

Біля Дарохранительниці теж горить невгасиме світло. Воно вказує на реальну присутність Господа у Пресвятих Дарах. Цей світильник, схожий на маяк, світить і вдень і вночі. Його гасять лише у Страсну П’ятницю, коли Тіло Христове виносять із храму, і знову запалюють на Великдень.

Вотивні свічки — це свічки, які ми запалюємо, молячись у своїх намірах. Термін «вотивний» походить від латинського votum і означає «обіцянка», «посвячення» або «молитва». Ці свічки символізують молитви, які ми приносимо з вірою та любов’ю, щоб вони увійшли до вічного Божого світла. У більшості храмів біля статуй чи священних образів Ісуса, Пресвятої Матері та святих, встановлюють підсвічники. Після того, як людина запалює свічку, вона може затриматися на певний час, дивлячись на образ чи статую. Мерехтливе сяйво свічки символізує молитву та любов людини, яка її запалила, та її бажання перебувати у присутності Господа протягом дня.

Під час Великодньої Вігілії запалюють пасхал — велику пасхальну свічку. Священник тричі проголошує: «Світло Христове!» Ця велика свічка уособлює світло Воскреслого Господа і служить символом надії, радості та краси. Під час Великодньої Літургії її ставлять біля амвона, а потім переносять до купелі. Від пасхала запалюють свічки вірних, що вказує на те, як наше власне світло єднається зі світлом Христа.

 

Свічки під час Адвенту та Різдва

Під час Адвенту ми запалюємо свічки, які ведуть відлік тижнів до народження Ісуса. Кожна з чотирьох свічок у адвентовому вінку традиційно представляє тисячоліття історії Спасіння, починаючи з часів Адама і Єви і аж до народження Спасителя. Три свічки мають фіолетовий колір, що означає молитву, покаяння, жертву та добрі справи, здійснені у цей період. Рожева свічка, яку запалюють у третю неділю Адвенту, Gaudete, символізує прийдешню радість. П’ята свічка, білого кольору, це свічка, яку запалюють у Святвечір. Вона символізує чистоту і вказує на самого Христа.

2 лютого, через 40 днів після Різдва, ми відзначаємо Стрітення Господнє. У цей день, що традиційно завершує різдвяний цикл, відбувається освячення свічок і вірні тримають запалені свічки під час Літургії. У цей день старець Симеон взяв на руки Немовля Ісуса, сказавши: «світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля» (Лк 2, 32).

 

Христос, наше світло

Свічки завжди відіграють особливу роль у наших храмах, зокрема під час Адвенту та Різдва. Вони представляють світло Ісуса — істинне світло, що завжди присутнє у нашому житті, висвітлюючи найтемніші його моменти.

Свічки також нагадують нам, що світло Господнє сяє всередині нас. Нас всіх запрошують відображати світло Христове у своїх життях та ділитися ним із тими, хто нас оточує. Сам Ісус сказав: «Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі» (Мт 5, 14-16).

Переклад CREDO за: Нада Маццеї, Catholic Stand

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books