Дух Святий знайшов місце

Роздуми над Божим Словом на ІІІ неділю Звичайного періоду, рік В

Святий Лука розпочинає своє Євангеліє про Ісуса Христа. На самому початку він детально пояснює, що Слово Життя, Добра Новина — це не результат виключного, таємного Божого об’явлення, відкритого євангелістові в особистому містичному досвіді. Компонуючи третє Євангеліє, Лука зовсім не писав під диктовку Святого Духа, виводячи кожне слово автоматично, наче невільне знаряддя в Божих руках. Як же виглядав процес написання Божого слова? Чому Лука, який не бачив Господа, не був із Ним за Його земного життя, хоче написати ще одне Євангеліє?

Лука згадує, що було багато спроб описати події з життя Ісуса Христа: багато хто брався складати розповіді про події, що відбулися. Чимало людей від початку збирали й записували різний матеріал. Вони нотували слова, які чули від самого Ісуса, описували події, свідками яких були особисто. Все це було частково передано шляхом усної традиції, частково записано в різних джерелах: передали їх ті, які із самого початку були очевидцями й служителями Слова.

Далі євангеліст Лука провів дослідницьку та редакторську роботу, дослідивши пильно все від початку, та вирішив усе написати за порядком. Так лікар з Антіохії став служителем Слова, щоб ми переконалися у достовірності науки. Спочатку Боже слово було передане безпосереднім свідкам та учням Ісуса Христа — Його Церкві, потім зібране святим Лукою і так передане — знову Церкві, щоб християни всіх часів могли пізнати Ісуса та почути Його натхненне слово.

Вже в першому реченні після вступу Лука говорить про Ісуса і зауважує особливе діяння Святого Духа: Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. Люди почали говорити про Ісуса, а саме — про Його діла, адже проповідь у синагозі відбудеться пізніше. Спочатку життя у Святому Духові, ходіння у Святому Духові перемінює всіх, хто навколо, коли тебе веде Його натхнення.

Далі — проповідь у синагозі. Ісус мав звичай щотижня бути у синагозі, кожного суботнього дня. Так Він був вихований. Довідуємося, що Ісус читав слово. Кожний, хто читав слово, мусив до цього відповідно приготуватися через піст і молитву. Ісус, як людина, вивчав і добре знав Писання, бо коли дали Йому книгу пророка Ісаї, [Він] розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: «Дух Господній на Мені, тому що Він помазав Мене БЛАГОВІСТИТИ убогим, послав Мене ПРОПОВІДУВАТИ полоненим визволення, сліпим — прозріння, відпустити пригноблених на волю; ЗВІЩАТИ рік Господній сприятливий!» Це слово Ісус застосував до себе: сьогодні сповнилося це Писання у вухах ваших.

Дух Господній надихає і помазує, тобто приготовляє до виконання завдань, чинить здатним виконати слово. На що був помазаний Ісус? Для чого Він прийшов? БЛАГОВІСТИТИ — ПРОПОВІДУВАТИ — ЗВІЩАТИ. Це початок Доброї Новини, яка веде пригноблених на волю. Коли Писання сповнюється у вухах наших, тоді Дух Ісуса Христа спочиває на нас. Він знаходить своє місце в людині, щоб ми були зосереджені на Ісусі Христі.