Погляд

Жертовні душі: чому деякі люди страждають більше за інших?

15 Лютого 2022, 16:29 2455

«Своїм терпінням і смертю на Хресті Христос надав нового змісту стражданню: віднині воно може уподібнити нас до Нього і з’єднати нас із Його спасенними Страстями» (ККЦ, 1505).

Покутні страждання — це вчення Церкви про те, що людські страждання можна прийняти та поєднати зі Страстями Христовими, щоб пом’якшити покарання за гріхи. 

Жертовні душі — це ті, кого Господь особливим чином обрав для участі у цих Страстях. Вони терплять більше страждань, ніж більшість людей протягом їхнього життя. 

Основа для поняття жертовної душі вперше з’являється у Посланні апостола Павла до колосян: «Тепер я радію стражданнями за вас і доповняю на моїм тілі те, чого ще бракує скорботам Христовим для його тіла, що ним є Церква» (Кол 1, 24).

Святий Йоан Павло ІІ також говорив про важливість покутних страждань та побожну традицію жертовних душ у своєму Апостольському листі Salvifici doloris:

«Відкупитель постраждав замість людини і за людину. Кожна людина має свою власну частку у Його відкупленні. Кожен також покликаний брати участь у Страстях, через які відбулося відкуплення людства. Кожен покликаний до участі у стражданнях, якими також були відкуплені всі людські страждання. Здійснюючи відкуплення через страждання, Христос також підніс людські страждання до рівня відкупительної Жертви. Таким чином, кожна людина у своїх стражданнях може брати участь у спасенних Страстях Господніх».

 

Читайте також: Жертовний Агнець і цап-відбувайло: чи кожне страждання — святе?

 

Формально Церква не проголошує нікого «жертовною душею». Ця традиція походить зі спостереження за людьми, які зазнавали покутних страждань. Не існує також і вимоги вірити у отримані з приватних об’явлень твердження про те, що хтось є жертовною душею.

Ось кілька відомих прикладів тих, хто, ймовірно, належав до обраних Богом жертовних душ.

Блаженна Марія від Божественного Серця (1863-1899), настоятелька монастиря Сестер Доброго Пастиря у Порту (Португалія). У своїй автобіографії вона написала: «Я принесла себе у жертву Богові як жертву заради святості священників. Я знаю, що Господь прийняв мої страждання».

Свята Джемма Ґалґані (1878-1903). Згідно з її автобіографією, сам Ісус сказав їй: «Мені потрібні душі, які своїми стражданнями, випробуваннями та жертвами відшкодують провини грішників та їхню невдячність».

Блаженна Александріна з Балазара (1904-1955), біографія якої свідчить, що вона бачила своє життєве покликання у тому, щоб заохочувати інших до навернення та «давати живе свідчення Христових страждань, сприяючи відкупленню людства».

Свята Фаустина Ковальська (1905-1938), яка написала у своєму щоденнику, що Христос обрав її як жертву, і вона добровільно прийняла цю роль.

Переклад CREDO за: uCatholic

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: