Конституційний суд Італії заблокував пропозицію референдуму про евтаназію та асистоване самогубство на тій підставі, що вона не передбачає достатнього захисту для слабких та вразливих.
Протягом останнього року італійські законодавці активно обговорювали питання евтаназії: громадяни вимагали референдуму, а законодавці намагалися ухвалити закон, який регулював би практику асистованих самогубств у країні.
У 2019 році Конституційний суд частково декриміналізував цю практику за певних умов, вимагаючи, щоб місцеві органи охорони здоров’я та комісія з етики затверджували кожен запит. Разом із цим суд постановив, що парламент повинен ухвалити закон, який регулює евтаназію. Італійський парламент наразі обговорює такий законопроєкт.
Минулого літа прихильники евтаназії зібрали 1,4 млн підписів — утричі більше, ніж необхідно — щоб подати до Конституційного суду петицію про проведення загальнонаціонального референдуму про асистоване самогубство з метою надати до нього легальний доступ кожному, хто захоче скористатися цим «правом».
Підписи та правові аргументи були подані до суду минулого тижня, а обговорення референдуму почалося у вівторок. На засіданні Конституційного суду судді відхилили запропонований проєкт референдуму на тій підставі, що він не передбачає достатнього захисту для слабких та вразливих осіб.
У пресрелізі суд заявив, що запропонований референдум не гарантуватиме «необхідного мінімуму конституційного захисту людського життя загалом, з особливим посиланням на слабких та вразливих».
Згідно з чинним італійським законодавством, будь-хто, хто допомагає іншій людині скоїти самогубство, може бути ув’язнений на термін від 5 до 12 років.
Згідно з рішенням Конституційного суду, парламент повинен ухвалити закон про евтаназію, або ж активісти можуть розпочати нову кампанію з метою висунення іншої пропозиції референдуму, яка б відповідала вимогам суду.
Минулого тижня нижня палата парламенту Італії розпочала обговорення законопроєкту, який дозволить невиліковно хворим пацієнтам отримати доступ до асистованого самогубства через національну систему охорони здоров’я країни, що захистить лікарів від судових позовів.
Політичні партії Італії мають доволі полярні думки щодо законопроєкту, причому основна частина його підтримки надходить від лівоцентристів, а критики — від правоцентристів. Через це його обговорення зайшло у глухий кут.
Депутати запропонували близько 200 поправок до запропонованого законопроєкту, але жодна з них не була проголосована, тому його розгляд був відкладений. Втім, після рішення суду, наступний розгляд законопроєкту був призначений на четвер.
Прихильники законопроєкту стверджують, що асистоване самогубство має бути доступним для пацієнтів, що страждають від невиліковних захворювань або нестерпного болю, які вже отримують паліативну допомогу, тоді як опоненти твердять, що такий закон порушує не лише християнські принципи, а й клятву Гіппократа, яку приносять лікарі.
Конференція єпископів Італії високо оцінила рішення Конституційного суду. «Це дуже конкретне запрошення не маргіналізувати зобов’язання суспільства надавати необхідну підтримку для подолання або полегшення страждань чи труднощів», — йдеться у заяві єпископату. Цитуючи слова Папи Франциска під час його загальної аудієнції 9 лютого, єпископи сказали: «Життя — це право людини, а не смерть, яку потрібно приймати, але якою не можна керувати».
Єпископи закликали «приділяти більше уваги тим, хто в умовах власної вразливості та крихкості поводиться з гідністю, та супроводжувати їх з повагою і любов’ю».
Антоніо Бранді, президент організації Pro Vita & Famiglia, яка виступає проти референдуму та запропонованого законопроєкту, сказав, що рішення суду «вказало шлях до необхідного мінімуму конституційного захисту людського життя, непорушного навіть за згодою зацікавленої особи». Він попросив законодавців відхилити проєкт закону про асистоване самогубство. Бранді сказав, що поновлення обговорення законопроєкту після рішення Конституційного суду виглядає як «компенсація» за невдалу спробу референдуму.
«Здається, що в кінці цієї історії хтось обов’язково має померти! — заявив він. — Це дуже сумна політика, яка заохочує смерть». Бранді зазначив, що багато громадян просять державу збільшити інвестиції в паліативну допомогу та соціальні послуги для страждаючих, літніх людей та їхніх сімей, «щоб вони могли жити з гідністю, а не бути вбитими через відчай».
фінансово.
Щиро дякуємо!
