Заклик
Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій
залишатися шляхетними незалежно від обставин
«Коли людина говорить матюки, вона не тільки опоганює, бруднить свої уста, але і ллє бруд у вуха оточуючих, розбещує їх змістом матірщини, наводить на погані думки – сіє зло, навіть коли сама цього не усвідомлює, бо кожне слово несе в собі інформацію, яка впливає на нашу свідомість, формує і змінює її. Мова людини відображає її внутрішній духовний стан. Бо з повноти серця — уста промовляють» (зі Звернення ВРЦІРО про потребу протидії лихослів’ю від 29.04.2010 р.).
Дорогі браття і сестри! Шановні співвітчизники!
Ми ввійшли в третій тиждень життя в умовах воєнного лихоліття. Попри всі жахіття, які ми переживаємо, — усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, ми усі, шляхетні воїни Світла, не маємо права дати запанувати над собою лихим думкам, лихим словам, а тим більше ділам у цей час особливого випробування нашої гідності та шляхетності.
Стоячи по стороні Світла Божої Правди, мусимо завжди пам’ятати, що нашим ворогом є темрява — диявол, принципом діяльності якого є зводити людські душі будь-якими способами. Це його тактика — сіяти між людьми насіння злоби, гніву, жорстокості, ненависті, нечистоти, лихослів’я, що завжди є неодмінними супутниками війни.
Маючи даровану з безмежної любові до нас Творцем свобідну волю, ми можемо вибрати зло і далі його ширити, спочатку в своєму серці, потім навколо — і так творити суспільство темряви. І навіть коли переможемо в цій війні, то будемо ще довгі роки помагати дияволу сіяти насіння злоби, ненависті, гніву і лихослів’я. Плоди з такого посіву пожинатимуть майбутні покоління, які матимуть неспокій, ворожість, нездатність вповні полюбити, нездатність відшукати своє щастя, бо вони змушені будуть переймати те, що було так щедро посіяне нами.
Ми ж маємо вибрати добро і, разом із тим, стати учасниками побудови нового суспільства, з новими — Божими стандартами, добро, яке обов’язково принесе свої прекрасні плоди. Може, ми закладемо лише маленьку цеглинку в цю будову любові, яку Бог хоче збудувати у своєму задумі; але коли кожен додасть по цеглинці — то яка ж велика і красива вийде будівля! Стримаймо наші уста, щоб не промовити матюк, і це буде цеглинка в світлу будову нашого прекрасного майбуття.
У цьому плані найбільше проявляється вся сутність нашої боротьби, бо ворог, який напав на нас, повсюдно проявляє свою диявольську одержимість через нелюдську жорстокість і лихослів’я. Не сміймо уподібнюватись до нього!
Просімо в Бога допомоги, щоб Він допоміг нам відігнати від серця диявольські спокуси, а дав натомість свій мир нашому серцю, влив свою любов; відтак буде перемога, яка дає нетлінні вінці вічного життя, яка спонукає самого Бога стати в обороні свого народу. Молімося сьогодні за те, щоби зберегти вірність Богові, щоб люди не втрачали віри в Нього і Його справедливість та не занепадали духом.
Завершуємо наш заклик проханням із вищезгаданого звернення: «Ми просимо власників різноманітних ЗМІ та видавців усвідомити свою відповідальність перед Всевишнім, теперішнім та прийдешніми поколіннями й не допускати проявів низькопробної вульгарщини у підпорядкованому вам ефірі, на шпальтах газет і журналів та сторінках книжок. І нехай укріпить і благословить Всевишній нас усіх на цьому праведному шляху».
З повагою і благословенням!
Київ, 12 березня 2022
фінансово.
Щиро дякуємо!
