Хрести — найважливіший символ сповідників Христа — майстри старалися виготовляти з особливою старанністю й турботливістю.
В храмах та музеях світу можна знайти сотні, якщо не тисячі представлень Розп’яття. Творці старалися надавати хрестам різноманітних форм, що випливало зарівно з місцевих традицій побожності, як і з їхніх власних умінь.
Найважливіший символ християн
Про різні хрести ми вже не раз писали. Збережені та віднайдені розп’яття давніх століть надалі захоплюють своєю оригінальністю, багатством теологічної символіки і мистецькою витонченістю.
Читайте також:
12 видів хрестів та їхні значення
Хрести — як найважливіший і головний символ сповідників Христа — митці старалися виготовляти з особливою турботливістю, використовуючи найкращі матеріали. Золото й інші дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, а також неповторні барви утворювали ідеальні композиції, що полегшують молитву та роздуми над головними істинами віри.
Особливо багатою копальнею стародавніх хрестів є регіони Близького Сходу, Середземного моря і Кавказу. Саме звідти Церква перших століть розпочала свій вплив на світ, що триває донині. Археологи й історики стародавності та Середньовіччя постійно описують нові хрести, відшукані по різних місцях на планеті.
Найкрасивіші хрести. Релікварії
Коли у Церкві І тисячоліття розвинувся культ святих, надзвичайно популярними стали хрести-релікварії, в які вміщувано невеликі фрагменти реліквій.
У виготовленому з золота, срібла чи бронзи хресті, прикрашеному багатими каменями та гідною, гравірованою орнаментовкою або зображеннями святих (найчастіше Богородиці, апостола Йоана і євангелістів) уміщувано також невеликі засклені ампулки з реліквіями.
Нині по багатьох санктуаріях можна знайти такі розп’яття, вірні часто адорують їх під час спеціальних молебнів. Один із таких найбільш відомих хрестів, знайдений у південній Італії, походив з ХІ століття. Сьогодні він перебуває у колекції Музею прикладного мистецтва в Берліні (Kunstgewerbemuseum).
Пласкі хрести
Простішою, хоч і так само трудомісткою формою розп’яття було поєднання канонічного представлення Розіп’ятого на простому пласкому хресті з розписами, що містять біблійні мотиви, або геометричними. У Західній Європі, головно у Франції, Англії та Ірландії, в місці перетину горизонтальної та вертикальної балок на висоті голови й торсу Христа вписували коло, що символізує всю землю. Приклад такого хреста можна знайти і в збірці паризького Лувра.
Відповідником цього стилю у візантійській традиції були ікони емалевих хрестів. Металевий хрест покривали спеціальною фарбою, що відповідала золотому тлу ікони, і на такому тлі зображали Христа, але також — що є досить цікавим винятком — і Богородицю з Дитям або Богородицю-Оранту (з руками, піднесеними в молитовному жесті). Інколи також зображали відомих святих, головно — апостолів Петра, Павла чи Андрія.
Примірники таких хрестів зберігаються нині у Британському музеї в Лондоні.
Хрести священників
Інколи зображення Розіп’ятого було різьбленим і вписаним у ширшу композицію, як, наприклад, на металевих окладах Святого Письма або скриньок для зберігання церковного начиння, просфор і пляшечок зі свяченою оливою. Такого роду ремісничі перлини можна побачити у збірках нью-йоркського Музею мистецтв «Метрополітен».
Деякі митці творили хрести з конструкцією «скриньок». У великому різьбленому хресті, прикрашеному геометричними узорами та анаграмами-інскрипціями на кінцях балок (найчастіше це літери ІС ХС — Ісус Христос, або ж позначення Голготи) вміщували наступний, менший хрест, із зображенням Розіп’ятого.
Окрему категорію становлять священницькі хрести, якими пресвітери благословляли вірних під час молебнів і давали цілувати. У слов’янській традиції такі хрести мали величенькі розміри і на кількох менших полях представляли різні події з Історії спасіння: Хрещення Господнє у Йордані, Тайну Вечерю, Розіп’яття або Воскресіння. Такі хрести мали довге руків’я, що робило можливим поблагословити більшу кількість вірних, зібраних у храмі.
Переклад CREDO за: Лукаш Кобешко, Каміль Шумотальський, Aleteia