Яка ціна брехні?
Цими словами починається серіал НВО «Чорнобиль», що вийшов на екрани кілька років тому. Його метою було розповісти світові про одну з найстрашніших трагедій, що спіткали Україну в минулому столітті.
На перший погляд, зв’язок між катастрофою на Чорнобильській АЕС і російсько-українською війною 2022 року здається неочевидним. Але з-поміж усіх лих, серед яких — дві світові війни, Голодомор, Голокост, сталінські репресії та, власне, Чорнобиль, владімір путін назвав «найбільшою катастрофою ХХ століття»… розпад СРСР. Деякі дослідники, зокрема — історик Сергій Плохій, натомість вважають аварію на ЧАЕС одним із ключових чинників розпаду тоталітарної радянської держави. Ці два факти пов’язані між собою більше, ніж може здатися на перший погляд.
Можливо, з цієї причини серіал «Чорнобиль» став першим фільмом, який мені захотілося передивитися після початку війни. Нагромадження брехні, яка не тримається купи, у спробах пояснити жах, що коїться довкола, недолугі й відверто абсурдні пояснення своїх дій — все це у певні моменти до болю нагадує потік бруду з ротів російських пропагандистів, яким вони марно намагаються надати пояснення розв’язаній війні та заперечити звірства своїх солдатів на українській землі.
Сатана — батько всієї брехні. Відповідно, сатанинською є будь-яка система, що стоїть на фундаменті з брехні. Тому для опису СРСР важко дібрати точніший термін, аніж «імперія зла», як це визначив президент США Рональд Рейґан. Історія Чорнобильської АЕС починалася з брехні: виплекані радянською системою пропагандисти співали пісень про «мирний атом» і переконували всіх у тому, що атомна електростанція такого типу не несе жодної загрози (так само, як на початку минулого століття непотопним називали сумнозвісний «Титанік»). Ця диявольська брехня продовжилася навіть після тієї ночі, коли мешканці Прип’яті побачили у вікно химерне сяйво над АЕС, що несло їм смерть. Від них, як і від усього світу, приховували правду: навіть тоді, коли справжній масштаб катастрофи став очевидним далеко поза межами СРСР, радянські ідеологи вперто повторювали свої мантри, намагаючись заховати жахливу правду під діряву кумачеву скатертину. Це ж саме можна побачити сьогодні, скажімо, увімкнувши трансляцію засідання ОБСЄ і послухавши, що каже представник росії у відповідь на задокументовані докази геноциду в Бучі.
Сучасна росія — політичний і духовний нащадок радянської держави, яка виводила дітей на першотравневі паради у той час, коли кожен ковток повітря перетворився на смертельну отруту, і розповідала, що «все під контролем, небезпеки немає»; сучасна росія відверто пишається цією спадщиною. Цинізм тієї держави дійшов до того, що ліквідацію наслідків лиха, яке сталося завдяки її власним помилкам, прорахункам і брехні, пропаганда подала як героїчну перемогу (над ким? над чим?), символічно вивісивши червоний радянський прапор над розтрощеним четвертим реактором. Це був симптом того ж явища, яке сьогодні дістало влучну назву «побєдобєсія»; це було надто добре знайоме нам сьогодні вміння власноруч влаштувати лихо там, де в іншому разі його ніколи не сталося би, і фанатично шукати на місці власного злочину свій черговий фальшивий «Рейхстаг», дивлячись на все крізь призму цього наративу.
Фото: Ігор Костін
Так, на відміну від розв’язаної путіним війни, катастрофа на ЧАЕС сталася не через лихий намір — хоча це жодним чином не знімає відповідальності з її винуватців за недбальство, самовпевненість, боягузтво, самодурство і брехню. Але трагедія Чорнобиля нерозривним ланцюгом брехні пов’язана і з трагедією сучасної війни, під час якої смерті тисяч людей, чоловіків і жінок, дітей, немовлят і старих — росіяни, горді нащадки СРСР, подають як «перемогу» над міфічними українськими нацистами. Вороги на тимчасово окупованих територіях встановлюють лєнінів і розвішують червоні прапори у місцях, які вони самі ж перетворили на руїни і згарища. Російська пропаганда невтомно називає чорне — білим та продукує нові й нові божевільні фантазії, якими не соромиться ділитися з цілим світом.
Жертви Чорнобиля і жертви нинішньої війни, яких із кожним днем дедалі більшає, — це жертви однієї і тієї ж брехні, яка, не діставши свого часу справедливої кари, розрослася, пустила метастази і перетворилася на ще потворнішого монстра. Ціна цієї брехні — жахлива. І вона зростатиме доти, доки не вдасться вирвати з землі її корінь, гіркий, як полин-чорнобиль. Тому сьогодні кожен із нас, словом і ділом, мусить боронити правду на своїй ділянці фронту, якою б мізерною вона не була. «І спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Йн 8, 32).