У черговій середовій катехизі, присвяченій темі старості, Папа згадав біблійну розповіді про стосунки між свекрухою Ноемою та невісткою Рутою — двома овдовілими жінками.
Святіший Отець вказав на силу, що може зродитися з союзу між молодим поколінням, вдячним за отримані дари, та літніми людьми, готовими посвятитися їхньому майбутньому, пише Vatican News.
Де молодість виявляється здатною повернути ентузіазм зрілому вікові, там старість знаходить себе здатною відкривати майбутнє для пораненої молодості. Про це, у світлі старозавітної Книги Рути, говорив Папа під час загальної аудієнції 27 квітня 2022 р. на площі св. Петра у Ватикані. Назвавши цю книгу «перлиною Біблії», Франциск зауважив, що вона висвітлює красу родинних уз: зродившись у стосунках пари, вони виходять за межі пари.
Долання стереотипів
Книга розповідає про молоду та похилу віком вдів. Після смерті синів стара Ноема, що перебувала на чужині, та її невістки-моавитянки залишилися без опори в житті. Одна з молодих жінок повернулася до батьківського дому, а Рута залишилася зі свекрухою, яка вирішила повернутися в ізраїльську землю. Як зауважив Святіший Отець, у цій біблійній книзі відкриваємо один із важливих аспектів зв’язку між поколіннями, родичання, посвяти та вірності. Знаємо, що загальноприйняте сприйняття стосунків, які випливають із подружжя — якщо йдеться про взаємини між свекрухою та невісткою, — говорять про іншу перспективу. Й тому, за словами Папи, Боже слово є особливо цінним, бо «відкриває горизонт свідчення, який прямує проти найзагальніших упереджень».
Песимізм та ентузіазм
Пригода Ноеми та Рути завершилася тим, що молода вдова вийшла заміж за ізраїльтянина Вооза, ставши ланкою родоводу Ісуса. У цій біблійній розповіді знаходимо «цінне повчання щодо союзу між поколіннями», зазначив Папа. Воно каже нам, що там де «молодість виявляється здатною повертати ентузіазм зрілому вікові», там «старість відкривається здатною наново відкрити майбутнє для пораненої молодості».
Спочатку Ноема, зворушена любов’ю невісток, виявляє песимізм щодо їхнього майбутнього серед чужого їм народу, а тому заохочує повертатися до батьківського дому та спробувати розпочати нове життя. Рута відмовляється від цієї пропозиції, і спочатку здається, ніби Ноема не радіє цьому, вважаючи, що це посилить ризик для обох. «У деяких випадках, схильність похилих віком до песимізму потребує, щоб їй протиставилася сповнена любові наполегливість молодих», — сказав Папа. Зворушена жертовністю Рути, Ноема здолала песимізм і навіть взяла у свої руки ініціативу, відкриваючи для невістки нове майбуття, заохотивши її знайти нового чоловіка в Ізраїлі та навчивши, як це зробити.
Примирення світів
За словами Святішого Отця, нове подружжя Рути «наново примирює різні світи». Ізраїльські жінки кажуть Ноемі, що чужинка Рута «вартує більше, ніж семеро синів». Ноема, яка казала, що її ім’я тепер «гіркота», наново оживає. «Вона навертається до зусилля, спрямованого на те, щоби з любов’ю стати відкритою на майбутнє покоління, пораненого втратою, якому загрожувало бути покинутим», — зазначив Папа. Віра і любов допомогли здолати те, що, згідно з загальними упередженнями, здається нездоланним: свекруха перемагає ревнивість за свого сина, полюбивши нові стосунки Рути; ізраїльські жінки перемагають недовіру до чужинки, а уразливість самотньої молодої жінки перед лицем чоловічої сили примирена через зв’язок, побудований на любові та пошані.
«Й усе це через те, що молода Рута вперто бажала залишитися вірною зв’язкові зі свекрухою, наражаючись на етнічні та релігійні упередження», — сказав Святіший Отець. Він наголосив на необхідності переглянути стереотипне бачення цього роду стосунків, що вимагає зусиль з обох сторін. Рута прийняла свекруху, а Ноема взяла на себе ініціативу відкрити нове майбутнє для невістки замість того, щоб обмежитися отримуванням підтримки від неї. «Якщо молоді відкриваються на вдячність за все те, що отримали, а старші беруть на себе ініціативу “перезапустити” їхнє майбутнє, ніщо не зможе спинити розквіту Божих благословень між народами!» — підсумував Папа.
Почути волання про мир
Прагнення миру і братерства звучало у вітаннях, які Папа Франциск скерував до паломників. Зокрема, промовляючи до франкомовних прочан, він сказав: «У цей важкий період, коли людство спрагле миру та братерства, є нагальним, щоби союз між похилими віком та молоддю був плідним і спонукав кожного, відповідно до життєвого стану, бути свідком і посередником Божих благословень між народами».
Звертаючись до португаломовних паломників, Святіший Отець закликав молитися за мир. «Прошу вас, — сказав він, — бути витривалими в неустанній молитві за мир. Нехай замовкне зброя, щоби ті, в чиїх руках влада зупинити війну, почули волання всього людства про мир».
Серед прочан із Хорватії була делегація Міністерства оборони. Вітаючи їх, Папа закликав бути миротворцями: «Любі друзі, нехай же щоденна зустріч і подорож із воскреслим Господом підтримає вогонь ваших сердець, щоб ви могли з ентузіазмом свідчити віру та звіщати великі діла Божі як справжні миротворці в суспільстві та у світі».