Ватикан

Послання Папи на День мігранта й біженця. Явище, яке пізнала також Україна

12 Травня 2022, 14:51 571

У четвер, 12 травня 2022 р., у Ватикані представлено послання Папи Франциска на 108-й Всесвітній день мігранта та біженця.

Він відзначатиметься 25 вересня й матиме тему «Будувати майбутнє разом із мігрантами та біженцями», пише Vatican News.

 

«Ми не маємо тут постійного міста, а майбутнього шукаєм» (Євр 13, 14).

Любі брати й сестри!

Остаточним сенсом нашої «подорожі» цим світом є пошуки справжньої батьківщини, Божого царства, започаткованого Ісусом Христом, яке отримає своє повне здійснення, коли Він повернеться у славі. Його царство ще не сповнилося, але вже присутнє в тих, хто прийняв спасіння. «Боже царство перебуває в нас. Навіть якщо воно ще есхатологічне, — воно є майбутнім світу, людства, і водночас перебуває в нас». (1)

Майбутнє місто — це місто «з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник» (Євр 1, 10). Його проєкт передбачає активне будівництво, в яке ми всі повинні почуватися залученими особисто. Йдеться про скрупульозну працю особистого навернення та переображення дійсності, щоб дедалі більше відповідати Божому задумові. Трагедії історії нагадують нам про те, яким іще далеким є досягнення нашої мети — нового Єрусалима, «житла Бога з людьми» (Одкр 21, 3). Але ми не повинні занепадати духом через це. У світлі того, чого ми навчилися серед випробувань останніх часів, ми покликані оновити наші старання про будування майбутнього, яке більше відповідатиме Божому задумові: світу, в якому всі зможуть жити в мирі та гідності.

«Нового ж неба й землі нової очікуємо ми, в яких справедливість перебуває» (2 Пт 3, 13). Справедливість — це один з основоположних елементів Божого царства. У щоденних пошуках Його волі ми її будуємо з терпеливістю, жертовністю й рішучістю, щоб усі голодні та спраглі наситилися (пор. Мт 5, 6). Справедливість царства треба розуміти як сповнення Божого порядку, Його сповненого любові задуму, де в умерлому та воскреслому Христі все створіння знову стає «добрим», а людство — «дуже добрим» (пор. Бут 1, 1‑31). Але щоб царювала ця чудова гармонія, потрібно прийняти Христове спасіння, Його Євангеліє любові, щоб було усунуто нерівності й дискримінації теперішнього світу.

Ніхто не повинен бути виключеним. Божий задум у своїй основі — інклюзивний і ставить у центрі мешканців екзистенційних периферій. Між ними — чимало мігрантів та біженців, переселенців і жертв війни. Будування Божого царства відбувається разом із ними, бо без них воно не було би царством, якого хоче Бог. Включення найуразливіших осіб — необхідна передумова для того, щоб отримати в ньому повноцінне громадянство. Поправді каже Господь: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене; у тюрмі був, і ви прийшли до Мене» (Мт 25, 34‑36).

Будувати майбутнє разом з мігрантами й біженцями означає також визнати і цінувати те, що кожен з них може внести в процес будівництва. Мені подобається поміщати такий підхід до явища міграції у пророче бачення Ісаї, в якому чужинці представлені не як завойовники та руйнівники, але як охочі робітники, що відбудовують стіни нового Єрусалима — Єрусалима, відкритого для всіх народів (пор. Іс 60, 10-11).

У цьому пророцтві прибуття чужинців представляється як джерело збагачення: «Скарби моря попливуть до тебе, багатства народів прийдуть до тебе» (60, 5). Справді бо, історія вчить нас, що внесок мігрантів і біженців був фундаментальним для соціального та економічного зростання наших суспільств. І так воно є також і сьогодні. Їхня праця, їхня здатність до жертовності, їхня молодість та ентузіазм збагачують громади, що їх приймають. Але цей внесок може бути ще більшим, якщо буде цінованим і підтримуваним за допомогою цілеспрямованих програм. Ідеться про величезний потенціал, готовий проявитися, якщо йому буде дана така можливість.

Мешканці нового Єрусалима, пророкує далі Ісая, завжди тримають відчиненими навстіж ворота міста, щоб чужоземці могли входити зі своїми дарами: «Брами твої будуть завжди відкриті; ні вдень, ні вночі не будуть зачинятись, щоб принести до мене скарби народів» (60, 11). Присутність мігрантів і біженців є великим викликом, але також — нагодою духовного та культурного зростання для всіх. Завдяки їм ми маємо можливість краще пізнавати світ і красу його розмаїття. Можемо дозрівати в людяності й разом будувати ще більше «ми». У взаємній відкритості народжується простір плідного зіставлення між різними баченнями й традиціями, що відкривають уми на нові перспективи. Відкриваємо також багатство, яке містять невідомі нам релігії та форми духовності, й це спонукає нас поглиблювати наші власні переконання.

В Єрусалимі народів Господній храм ще прекрасніший завдяки пожертвам, що надходять із чужини: «Усі кедарські вівці зберуться коло тебе, і невайотські барани будуть тобі служити, зійдуть на жертовник мій, немов люба жертва, і я прославлю дім моєї слави» (60, 7). В цій перспективі прибуття католицьких мігрантів і біженців дарує нову енергію церковному життю громад, які їх приймають. Вони часто є носіями живильної динаміки й аніматорами живих богослужінь. Взаємообмін різними формами вираження віри та різними формами побожності є привілейованою можливістю для того, щоби в повноті переживати католицькість Божого люду.

Любі браття й сестри, й особливо, ви, молодь! Якщо хочемо співпрацювати з нашим Небесним Отцем у будуванні майбутнього — чинімо це разом із нашими братами й сестрами мігрантами та біженцями. Будуймо його сьогодні! Бо майбутнє починається сьогодні й починається з кожного з нас. Не можемо залишати прийдешнім поколінням відповідальність за рішення, які потрібно прийняти тепер, щоб Божий задум щодо світу міг здійснюватися та настало Його царство справедливості, братерства й миру.

 

Молитва

Господи, вчини нас носіями надії,
щоб там, де панує пітьма, зацарювало Твоє світло,
а там, де відчай, — відродилася довіра до майбуття.

Господи, вчини нас знаряддям Твоєї справедливості,
щоби там, де панує виключення, розквітало братерство,
а там, де ненаситність, — процвітав взаємоподіл.

Господи, вчини нас будівничими Твого царства
разом із мігрантами й біженцями
та всіма мешканцями периферій.

Господи, вчини так, щоб ми навчилися, як прекрасно
жити як брати та сестри. Амінь.

 

Рим, базиліка святого Йоана на Латерані, 9 травня 2022
ФРАНЦИСК

(Переклад: Українська редакція Радіо Ватикану – Vatican News)

 

(1) Св. Йоан Павло II. Промова під час відвідин римської парафії святих Франциска з Ассізі та Катерини Сієнської, Покровителів Італії, 26 листопада 1989.

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: