Під час Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані Папа Франциск зарахував до лику святих 10 блаженних Католицької Церкви. Серед них мирянин, черниці та священники, які прославили Бога мученицькою смертю та праведним життям. Це була перша після жовтня 2019 року канонізація, адже протягом двох років на заваді проведенню урочистих багатолюдних богослужінь стала пандемія коронавірусної інфекції.
«Як я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного», – такий заповіт, прощаючись з учнями під час Тайної вечері, Ісус залишив Своїм послідовникам. На цих словах Папа Франциск зосередив свою проповідь, виголошену під час Святої Месі в неділю, 15 травня 2022 р. На початку Меси він проголосив святими Католицької Церкви десятьох блаженних, які жили в різний час і в різний спосіб віддали хвалу Богу – від мученицької смерті до відданого служіння найостаннішим серед ближніх. Як зазначив проповідник, ці Христові слова є «фундаментальним критерієм для розрізнення, чи ми дійсно є Його учнями», повідомляє Vatican News.
Як нас полюбив Ісус?
Святіший Отець, насамперед, запросив слухачів замислитися над першою частиною фрази, роздумуючи над запитанням: як саме Ісус нас полюбив? «До кінця, до повного дарування Себе», – відповідає Папа, зауваживши, що ми можемо тільки уявляти собі, що Він відчував, промовляючи ці слова в ніч, коли прощався з учнями, провіщаючи, що один з них зрадить…
«Браття, сестри, нехай же це звіщення буде центральним у визнанні та вираженні нашої віри: “не ми полюбили Бога, а Він нас полюбив” (1 Ів 4,10). Ніколи не забуваймо про це. В центрі перебувають не наша вправність і не наші заслуги, у центрі – безумовна й безкорислива любов, яку ми не заслужили», – наголосив проповідник, вказуючи на те, що коли світ хоче переконати нас у тому, що ми є цінними, якщо даємо результати, Євангеліє нагадує нам життєву істину: ми є люблені.
За словами Святішого Отця, ця істина вимагає від нас також навернутися в тому, як ми уявляємо собі святість. Надто наполягаючи на зусиллях чинити добрі діла, ми, іноді, породжуємо ідеал святості, що ґрунтується на нас, на особистому героїзмі, на здатності до зречень, на тому, щоби посвятитися задля здобуття нагороди. «Таким чином ми зробили святість недоступною метою, відокремили її від щоденного життя, замість того, щоби шукати її в буденності, у дорожньому пилі, у турботах конкретного життя», – сказав Наступник святого Петра, наголошуючи, що бути учнем Ісуса та ходити дорогою святості означає, насамперед, «дозволити, щоб нас перемінила могутність Божої любові».
Що означає любити?
Далі Папа зазначив, що любов, яку отримуємо від Господа, «перетворює наше життя», розширюючи серце, щоб ми були здатними любити. Тому Ісус каже: «Як я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного». Оте «як я» не тільки є запрошенням наслідувати любов Ісуса, але означає, що «ми можемо любити лише тому, що Він нас полюбив». Але що означає жити цією любов’ю?
Проповідник нагадав, що перед тим, як залишити цю заповідь, Ісус умив учням ноги, а вимовивши її – віддав Своє життя на хресті. «Любити означає саме це: служити та віддавати життя», – сказав він, пояснюючи, що служити – це не ставити власні інтереси на перше місце, виводити із себе токсини жадібності та суперництва, перемагати рак байдужості та хробака самодостатності, ділитися дарами, якими нас обдарував Бог. Віддати життя означає, власне, не щось, як от власні блага, віддати ближнім, але себе самих: наприклад, даючи милостиню, не відвертати погляд і не боячись торкнутися руки прохача.
Бог має мрію для кожного з нас
«Святість не складається із небагатьох геройських жестів, але з великої щоденної любові», – підкреслив Святіший Отець, нагадуючи, що всі ми покликані служити Євангелію та ближнім, приносити в жертву своє життя без корисливих мотивів. «Наші супутники в подорожі, канонізовані сьогодні, саме так жили святістю: пригорнувши з ентузіазмом своє покликання, – священика, богопосвяченої жінки, мирянина, – вони не щадили себе задля Євангелія, відкрили незрівнянну радість та стали в історії світлими відображеннями Господа. Ось чим є святий або свята: світлим відображеням Господа в історії. Спробуймо також і ми це вчинити, бо дорога не є закритою, дорога святості – універсальна, це покликання кожного з нас, яке починається у Хрещенні. Спробуймо також і ми, бо кожен з нас покликаний до святості, до унікальної та неповторної святості. Святість завжди оригінальна, як казав блаженний Карло Акутіс: не існує святість-фотокопія, святість є оригінальною, святість кожного з нас. Саме так, Господь для кожного має задум любові, Він має мрію для твого життя, для мого життя, для життя кожного з нас», – підсумував Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
