Питання: Зараз, у час війни, багато хто боїться народжувати дітей, відкладає зачаття. Але невідомо, скільки триватиме війна, в яких масштабах. Як бути тим, хто відкладає зачаття, і вже вагітним, які бояться народжувати?
Відповідає доктор морального богослов’я, ректор Вищої духовної семінарії Пресвятого Серця Ісуса Київсько-Житомирської дієцезії у Ворзелі, о. Руслан Михалків.
— Знову ж таки, так реагувати — природно й закономірно, тому що народити дитину — це не просто фізіологічно дати життя, щоб інший організм почав автономно жити. За дитину потрібно брати відповідальність. Народити дитину — значить потім дбати про її виховання. А нинішні обставини дуже різко звузили можливості нормально функціонувати. Тому думка про батьківство отримує додатковий аргумент підійти до цього відповідально: щоб дитина народилася в безпеці, щоб вона мала змогу нормально рости, харчуватися.
Я кажу про те, що рівень нормальності немовби дуже критично піднявся: щоб жити нормально, потрібно докладати надзвичайно багато зусиль. Тому відкритися на життя в цей час — це, можна сказати, героїзм, героїзм любові, до чоловіка, а також до цієї дитини, яку я хочу бачити.
Хтось збоку може сказати, що це безвідповідально. Але ми — люди віруючі, й ми знаємо, що Бог піклується про нас. І це справді так, Він нас не залишає, дбає про нас. Просто ми інколи цього не помічаємо, бо Він так діє: не любить нас роздавити своїм авторитетом, своєю присутністю.
Тому вимагати від інших людей або ставитися з певною зневагою до тих, хто не хоче зараз вагітніти, не потрібно, бо ми всі живемо в один час. Уявіть, що зараз з’являється хтось і я мушу про нього піклуватися. Це дуже складно, бо зараз навіть собі деколи важко побут організувати. Тому варто бути поряд, ставитися з розумінням. Таке прийняття інших, любов до інших у такій ситуації насправді теж можуть відкрити інших людей на любов. Тому що любов сама по собі є плідною, вона продовжує життя, береже, народжує це життя; завдяки любові життя виникає. Це, зрештою, — ще один спосіб, як Бог учинив нас схожими на себе: ми також причетні до того, що життя виникає і розвивається.
Повністю розмову з о. Русланом Михалківим можна подивитися тут.
Читайте також: У чому вимірюється цінність людського життя?
«Бог — володар нашого життя». Що це означає?
Таємниця зла
Що знецінює життя?
Гріхи, що кличуть про помсту до Неба. Вбивство
В ім’я чого варто пожертвувати своїм життям?
Поранення на війні: як змиритися зі втратою фізичного здоров’я?
Як подолати безнадію і повернути бажання жити, якщо втратив когось із близьких?