Роздуми

Запитання, яке не дало Магдалині заснути

22 Липня 2022, 14:12 2413

 

Як так сталося, що то не Петро-Скеля ані Йоан-Улюблений учень, але саме Марія Магдалина стала першим свідком Воскреслого?

Свята Марія Магдалина це не сестра Марії і Лазаря. Сучасні біблісти остаточно розв’язали це питання. Вона також не була проституткою, яка витирала волоссям ноги Ісуса, про яку згадує св. Лука в 7 розділі свого Євангелія. Замішання в життєписі Магдалини могло випливати з того факту, що серед жінок, які йшли за Ісусом, було багато з популярним ім’ям Марія.

 

Марія Магдалина: завжди з Ісусом

Євангелісти згідні в тому, що покликання Магдалини почалося тоді, коли Ісус вигнав із неї сім злих духів (Мк 16, 9; Лк 8, 2). Потім вони також згідні в описі її активного служіння — у гроні жінок, які йшли за Ісусом, її завжди називають першою.

Це дозволяє зробити висновок, що вона мала у жінок авторитет і першість, виконувала особливу роль. Усі євангелісти одностайно підтверджують також її присутність під хрестом і біля гробу Ісуса.

Марія з Магдали першою зустрічає Христа по Його воскресінні. Коли світ іще потопає в темряві, а апостоли сидять замкнувшись «зі страху перед юдеями», то вона, на прохання Ісуса, біжить їм розповісти насамперед про те, що гріб порожній, а потім — про те, що вона зустріла Ісуса.

Як так сталося, що то не Петро-Скеля ані Йоан-Улюблений учень, але саме Марія Магдалина стала першим свідком Воскреслого?

 

Убили того, кого любила

Все вказує на те, що причиною її першості була її велика сердечна любов — і туга. По смерті Ісуса Магдалина зробила все те, що робить людина, яка раптово втратила когось найближчого і ще не змирилася з цим.

А обіцяне про третій день? Вона не розуміла того, що Ісус казав. Але ж Він ніколи, в жодній справі її не обманув — вона повинна була повірити!

Після смерті Ісуса Марія Магдалина майже не спала. Той, Хто перемінив її життя, — помер, а вона не зуміла Його захистити, хоч і спробувала все, що могла. Драму покарання бичами, а потім тортури Хресної дороги на Голготу вона пережила, йдучи крок у крок за Ним.

Вона не втрачала Його з очей, вила від болю, але йшла до кінця. А потім дивилась, як одержимі злом кати вбивають у Його долоні й стопи цвяхи і як піднімають балку з Його тілом, до краю повним болю. І вона нічого не могла зробити — хоч так сильно Його любила.

 

Не спиться, бо я в тузі

Сон до неї не йшов. Час після покладення тіла Христа у гріб мав бути для неї тортурами. Таємнича обітниця третього дня — і повна нездатність зрозуміти, що там було заповідане…

Чи було колись більше випробування для людської віри, ніж ті години по Його смерті? Вона не могла знайти собі місця. Ніч не бажала закінчуватися, повсюди панувала пітьма.

Зрештою, змучена плачем і кружлянням думок, вона вийшла з дому, запнувшись хусткою, і з двома іншими жінками попрямувала до гробу в саду Йосифа Ариматейського, де Ісус був похований. Було темно й зимно. Вона брела вперед і вимовляла вголос думки, що напливали в голові, немовби хвилі озера: одну за одною.

Відколи я Його зустріла, Він мене ніколи не обманув.
Відколи я Його зустріла, Він мене ніколи не підвів.
Він урятував мене від демонів.
Я Його кохала.
Він завжди говорив правду.
Де Він?

На місці — перший шок: камінь відвалений. Темрява, що сповнювала вхід у печеру-гріб, зупинила її. Вона тремтіла і не могла зробити й кроку, але зрештою зібралася на силах і побігла назад.

Учні теж не спали. Вона вбігла до хати і, задихана, сказала їм, що гріб порожній. Вони тут же зірвалися з місця — спочатку йшли, потім не витримали й побігли. Йоан прибіг перший: біблісти пишуть, можливо — тому, що був юнаком, імовірно — ще до бар-міцви, і був прудкіший за старшого віком Петра.

Йоан зазирнув, але не входив усередину. Петро одразу ж, прибігши, увійшов, і зразу ж побачив полотно і хустку — ту, якою була обв’язана голова Ісуса, вона лежала обік, згорнута. Після Петра увійшов і Йоан. Євангелісти занотовують, що вони побачили, увірували і повернулися… А Магдалина?

 

Новий Едем

Вона стояла перед гробом, обливаючись слізьми. Не розуміла, що діється. Зрештою нахилилася до входу в гріб і — окрім полотна й хустки — побачила двох ангелів, які одразу ж запитали, чого вона плаче. Згідно з правдою, Марія їм відповіла, що забрали її Господа і вона не знає, куди.

Й тоді, крізь свої хлипання, почула інший голос — хоч і те саме запитання: «Жінко, чого плачеш? Кого шукаєш?» Вона ще продовжувала пояснювати, вважаючи, що надійшов садівник, що вона готова забрати тіло Ісуса, аби лиш знати, куди Його переклали. Вона ще не розуміла! І саме тоді почула своє ім’я, сказане голосом Того, Кого любила.

«Маріє» — залунало в саду, вже біля порожнього гробу, в світанковій тиші третього дня, всупереч тому, що гріб це кінець життя, край, пустка! «Раввуні…» — прошептала, а може — скрикнула, і хотіла одразу ж припасти до Його ніг.

Ми знаємо, що Він її зупинив. Широко відомі слова «Noli me tangere» — «Не торкайся Мене» — читаємо у Вульгаті в цьому місці Євангелія від Йоана. Як же сильно вона мала бути щаслива, побачивши, що Він живий!!! Він! Той самий, але інакший. Фізично присутній і живий — хоча саме Його остигле тіло вона обтирала від крові під хрестом.

 

Жінка Воскресіння

«Прокинься, ти, котрий спиш!» — читаємо у стародавній проповіді. Пізнаючи св. Марію Магдалину, ми відкриваємо, що пасхальний перелам розпочався з туги серця, а не з офіційних виступів. Марія Магдалина підкорилася любові, яка не рахує, яка діє всупереч логіці.

Вона залишилася в саду навіть тоді, коли апостоли та інші жінки пішли. Логіка не каже нікому залишатися біля порожнього гробу, а вона стояла там… Все її нутро роздирало одне запитання: ДЕ ІСУС?

Хіба ж це не шлях для нас? Ми маємо право вийти і перевірити, чи Він воскрес. Якщо ми любимо, Бог відповість на нашу тугу і прагнення. Хоча, можливо, спершу нам доведеться дозволити Йому, щоб вигнав із нас демонів, потім пройти дорогу Голготи, — але вкінці Він дасть почути Його голос і покличе нас на ім’я.

Шукання Бога вже є визнанням любові. Ті, хто шукає Його насправді, — знаходять. Не спокушаймося тими, що шукають. «Де Ісус?» — запитання, яке не дало Марії Магдалині заснути. Це найважливіше запитання кожної людини, інколи — серцевина людського болю. Але це не страшно: треба його ставити, треба шукати на нього відповіді.

Переклад CREDO за: Агнєшка Бугала, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

СЮЖЕТ

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity