Повертаючись із Канади, Папа підтвердив намір поїхати в Україну

Спілкуючись із журналістами під час перельоту з Канади до Італії, Папа Франциск ще раз засудив колоніалізм, назвав геноцидом те, що трапилося з індіанськими народами, поділився дуками про розвиток доктрини та відповів на чергові запитання про можливе зречення.

«Я вже казав, що в Україну хочу поїхати. Побачимо, що знайду, повернувшись додому. На цей час я хотів би також поїхати в Казахстан, бо це проста подорож, без надміру руху, бо йдеться про конгрес релігій. Поки що це залишається в планах», — сказав Папа Франциск, відповідаючи на запитання журналістів про те, як стан здоров’я може вплину на його подорожі пише Vatican News.

Повернення додому

У суботу, 30 липня 2022 р., о 8:06 місцевого часу, в римському міжнародному аеропорту Фюмічіно приземлився літак, яким Святіший Отець прилетів із Канади. Перед тим, як повернутися до Ватикану, Папа відвідав базиліку Santa Maria Maggiore, де помолився перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці Salus populi romani, складаючи подяку за материнську опіку під час 37 Апостольської подорожі.

Те, що трапилося з індіанцями, — геноцид

Під час перельоту відбулася традиційна прес-конференція Святішого Отця, яка охопила різноманітні теми. Згідно зі звичаєм, першими ставили запитання представники країни, яка приймала Папу. Журналістка Канадського радіо, нащадок колишнього учня школи-інтернату, сказала, що постраждалі від політики асиміляції хотіли бачити конкретні кроки у вибаченнях, зокрема, сподівалися на заяву щодо «Doctrin of discovery», яка покликається на папські документи XV століття, і на основі якої індіанців позбавлено їхніх земель…

Папа зауважив, що йдеться про проблему кожного колоніалізму, також і сучасних ідеологічних колонізацій: хто не вписується в твою схему, вважається нижчим. Деякі «дещо безумні» тогочасні богослови навіть ставили запитання про те, чи індіанці мають душу. Водночас, не бракувало протилежних голосів, але вони становили меншість. «Усвідомлення людської рівності прийшло повільно», — сказав він, додаючи, що ми завжди маємо певний колоніальний підхід, схильний зводити культуру інших до своєї.

«Мусимо сказати, що колонізація Америки, яку проводили англійці, французи, іспанці та португальці, завжди несла цю загрозу, навіть ментально: ми — вищі, а ці тубільці нічого не значать. І це важка провина. Й ми маємо працювати над тим, про що ти говориш. Повертатися назад і оздоровляти, скажімо так, те що було зроблено зле», — сказав Святіший Отець.

Інший представник канадської преси, звернувши увагу на те, що Папа закликає що щирості й прямолінійності, запитував, чому він не вжив слово «геноцид», який у контексті досліджень того, що трапилося в рамках системи шкіл-інтернатів, вживає Канадська комісія у пошуках істини й примирення. Святіший Отець сказав, що не вжив це слово, бо воно «не спало йому на думку», але те, що він описував у своїх промовах, є «геноцидом». «Тож можеш написати, що я сказав, що це був геноцид», — мовив він.

Стан здоров’я і подорожі

Журналістка з Мексики зазначила, що можемо припустити, що ця подорож стала своєрідним «випробуванням» стану здоров’я Папи, а тому запитувала, що він може сказати про свої майбутні подорожі та чи він не вважає, що операція на коліні могла би вирішити проблему. «Не думаю, що зможу підтримувати такий самий ритм подорожей, як перед тим. Думаю, що в моєму віці та з цими обмеженнями, я маю трохи пощадити себе, щоб могти служити Церкві», — відповів він, додаючи, що не відкидає можливості відійти вбік, «нема проблеми в тому, щоб змінити Папу», але на разі він вважає, що повинен трохи обмежити такі зусилля. Щодо операції, то Святіший Отець сказав, що перешкодою є проблеми, пов’язані з анестезією. «Я старатимусь і далі подорожувати, бути близьким з людьми, бо вважаю, що я близькість є способом служіння», — наголосив він.

Підтвердивши свій намір поїхати в Україну та бажання взяти участь в міжрелігійній зустрічі в Казахстані, Папа нагадав про те, що має також поїхати в Південний Судан і в Конго, що буде вже наступного року, бо розпочався сезон дощів. «З мого боку є вся добра воля, але побачимо, що скаже нога», — додав він.

Папа-єзуїт та іспит сумління

Французька журналістка нагадала слова Папи, сказані єзуїтам у Греції, що коли хтось розпочинає якусь справу, якийсь процес, то має також уміти відійти, даючи далі розвиватися, бо кожна справа, насамперед, належить Господеві. Чи це може стосуватися і єзуїта-папи? «Так», — відповів Святіший Отець, зазначивши, що покликанням єзуїта є постійно старатися чинити Божу волю, намагатися розпізнавати її. «Коли Господь каже тобі прямувати вперед, то йдеш, коли Господь каже відійти вбік, відходиш», — сказав він, звернувши увагу на те, що святий Ігнатій Лойола, коли хтось був хворим чи втомленим, звільняв від обов’язку молитви, але ніколи — з іспиту сумління: двічі на день аналізувати те, що діється у моєму серці.

«Йдеться не про те, згрішив чи не згрішив, а про те, який дух сьогодні мене спонукав. Нашим покликанням є старатися зрозуміти, що трапилося сьогодні. Якщо я — це припущення — бачу, що Господь мені щось каже, що зі мною щось трапилося, що маю таку ось спонуку, то я маю розпізнати, щоби зрозуміти, чого від мене вимагає Господь», — сказав Папа, підкресливши, що духовне розпізнавання є суттю єзуїтського покликання.

А на запитання про те, чи він почувається більше Папою, чи більше єзуїтом, відповів, що ніколи не пробував вимірювати це. «Почуваюся Господнім слугою за єзуїтським звичаєм. Немає папської духовності. Кожен Папа несе з собою свою власну», – сказав він, додаючи, що папство — це не духовність, а праця, служіння.

Про синодальну дорогу в Німеччині

Представниця німецькомовних видань, покликаючись на слова Папи про братерство в Церкві, яка має бути спільнотою слухання й діалогу, згадала декларацію Святого Престолу про Синодальну дорогу в Німеччині, яка кілька днів тому з’явилася без жодного підпису. «Чи такий спосіб комунікації сприяє діалогові?» — запитувала вона. Святіший Отець назвав помилкою те, що заява вийшла без підпису, але помилкою технічною, не умисною. Це мало бути від імені Державного Секретаріату. А щодо самої синодальної дороги, він нагадав про лист, який написав до Церкви в Німеччині два роки тому. Він зазначив, що сам його писав, це був місяць молитви, роздумів і консультацій. І тепер не має що додати, «все є в цьому листі».

Нагадаємо, що 37 Апостольська подорож Папи Франциска в Канаду тривала 25-29 липня 2022 р. і носила покаянний характер. Під час цієї подорожі Святіший Отець побував у канадських провінціях Альберта і Квебек, зустрівся з представниками влади, а також із корінними народами, у яких попросив пробачення за провини Церкви. Головної метою візиту було обійняти ці народи, доторкнувшись до їхнього болю, якого вони зазнали внаслідок асиміляційних процесів, співучасником яких були і представники Церкви, а також щоби підбадьорити місцеву церковну спільноту на шляху євангелізації в дедалі секуляризованішому світі. 29 липня Папа Франциск попрощався з Канадою.