Початок року у Львівській семінарії: «Серце з Богом, руки в праці!»

У Вищій духовній семінарії св. Йосифа (Львівської архідієцезії РКЦ) 6 вересня 2022 р. офіційно розпочали новий навчально-формаційний рік. Також це була нагода урочисто відзначити 25 років служіння для семінарії сестер Згромадження св. Йосифа.

Святу Месу для семінаристів і сестер, викладачів та вихователів очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський. Із ним співслужили єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава, ректор семінарії, вихователі та священники, які прибули висловити свою вдячність сестрам за роки відданої праці й турботи.

Під час проповіді митрополит, серед іншого, зазначив, що насправді сестри-юзефітки працюють у Брюховичах набагато довше, але чернеча спільнота в цьому місці офіційно почала своє існування саме 25 років тому. А декілька років тому сестри св. Йосифа почали також опікуватися Домом Милосердя, який діє на території семінарії.

— Сьогодні дякуємо Всевишньому Богу за цю присутність і жертовне служіння. Дякуємо за серце з Богом і руки в праці. Без серця з Богом не було би рук ані на кухні семінарії, ані біля хворих і старших у нашому Домі Милосердя. (…) Сьогоднішня урочистість — це нагода для цілої семінарійної спільноти пригадати, що кандидати до свячень також можуть і повинні мати «серце з Богом, а руки в праці», адже такий шлях можливий і у священницькому служінні. Скажу більше: він просто необхідний у священницькому служінні. (…) Тож добре, що ювілей сестер поєднано із початком навчального та формаційного року, адже семінарія має на своїй території монастир тихої молитви біля Бога і жертовного служіння в праці.

На завершення архієпископ митрополит подякував сестрам за їхній приклад виконання заповіді любові до ближнього, за втілення справ милосердя та віддане служіння Львівській архідієцезії, семінарії зокрема.

Після Святої Меси Генеральна настоятелька Згромадження, Мати Ванда, подякувала архієпископу Мечиславу за його батьківську опіку над сестрами, які здійснюють своє служіння в семінарії, усім доброчинцям, завдяки яким Згромадження може допомагати хворим і потребуючим, — а також своїм співсестрам, які протягом 25 років працювали у цих стінах, піклуючись про їжу й побут майбутніх священників, а зараз опікуються хворими та літніми у Домі Милосердя.