Погляд

Найкоротші понтифікати в історії Церкви

19 Вересня 2022, 14:40 1324

Блаженний Йоан Павло І був Папою лише 33 дні, але в історії Церкви є десять Пап, чиї понтифікати були ще коротшими.

Їхні історії — це мікрокосм історії папства. Одні були друзями святих і працювали для блага Церкви, якості ж інших можуть виглядати дещо сумнівними. Але всі ці люди, що сиділи на престолі святого Петра, вказують на вчення Церкви про безперервний зв’язок зі святим Петром та його вірою у Христа.

 

Урбан VII (був Папою протягом 13 днів, з 15 по 27 вересня 1590 року)

Джамбаттіста Касталья, як його звали при народженні, народився у Римі, рідному місті його матері, а батько його походив із генуезької знаті. Його дядько був кардиналом, при якому він служив протягом своєї тривалої церковної кар’єри. Він мав докторські ступені з цивільного та канонічного права.

Кастанья працював в уряді та займався дипломатією від імені папства, яке на той час мало цивільну владу над частинами Італії. Він очолював кілька комісій під час Тридентського собору та допоміг організувати військовий альянс проти Османської імперії. У 1553 році він був призначений архієпископом, а в 1583 році став кардиналом. Він мав репутацію благочестивої людини, що відзначалася розумом та талантом у керівництві.

Після свого обрання Папою Урбан VII почав дбати про потреби бідняків у Римі. Його початкові плани включали розширення громадських робіт для їхнього працевлаштування. Але Провидіння Боже розпорядилося так, що він не встиг зробити більше, ніж запланувати. Він помер від малярії у 69 років, заповівши свої статки на підтримку бідних дівчат.

 

Целестин IV (правив 15 днів, із 25 жовтня по 10 листопада 1241 року)

Ґоффредо да Кастільйоне, якого вважають племінником Папи Урбана ІІІ, народився у Мілані. Ймовірно, він належав до ордену цистерціанців та був кардиналом-єпископом Сабіни. На момент його обрання папство перебувало у центрі політичного конфлікту між прихильниками та противниками імператора Священної Римської Імперії Фрідріха ІІ. Коли Целестин IV став Папою, він уже мав дуже слабке здоров’я, і невдовзі помер від хвороби.

 

Боніфацій VI (був Папою 16 днів, з 11 по 26 квітня 896 року)

Про цього Папу відомо небагато, хоча записи свідчать, що за життя він був двічі канонічно позбавлений сану: спершу як іподиякон, а потім — як священник. Це неоднозначне минуле викликало значні суперечки щодо його обрання на Святий Престол.

 

Теодор ІІ (очолював Святий Престол протягом 20 днів у грудні 897 року)

Про цього маловідомого Папу кажуть, що духовенство щиро любило його, що він любив мир і жив цнотливим життям, повним милосердя до бідних. Він прийшов до влади незабаром після великого занепаду папства. Він скасував акти «трупного синоду», який поставив перед судом тіло його попередника, Папи Формоза. Він звелів дістати тіло з річки Тибр і гідно поховати його. Він також поновив на місцях представників кліру, яких змусили піти у відставку.

 

Сизиній (керував Церквою 21 день, з 15 січня по 4 лютого 708 року)

Цей Папа народився у Сирії. Він хворів на артрит, що призвело до його інвалідності, так що він не міг їсти самостійно. У ті часи папство відповідало за оборону Рима, бо з півночі Італії наступали лангобарди, а з півдня — мусульмани. Своїм першим указом Папа Сизиній звелів укріпити стіни міста. Перед смертю він висвятив одного священника та одного єпископа для Корсики.

 

Марцелл ІІ (був Папою близько 22 днів, у квітні-травні 1555 року)

Марчелло Червіні народився у Тоскані та після обрання Папою зберіг своє ім’я, дане у Хрещенні. Його батько працював секретарем і писарем у часи кількох різних понтифіків. До того, як Червіні обрали Папою, він виконував функції секретаря Пап і кардиналів, а також працював над виправленням юліанського календаря. Він активно займався «новим навчанням» ренесансного гуманізму, служив хранителем Ватиканської бібліотеки та допомагав покращувати й розширювати її колекцію. Червіні служив у Ватикані під час Контрреформації — відповіді Церкви на протестантську Реформацію. Він був одним із очільників Тридентського собору, який тривав протягом його короткого понтифікату.

Марцелл ІІ мав репутацію церковного реформатора і сподівався продовжити цей шлях протягом свого понтифікату. Його висвятили в єпископи лише наступного дня після обрання Папою.

Вважається, що Марцелл ІІ захворів від перевтоми під час відправ Страсного тижня та Великодня, і хвороба призвела до летальних наслідків. Знаменитий композитор Джованні П’єрлуїджі Палестріна написав на його честь Месу. 

 

Дамасій ІІ (очолював кафедру святого Петра 24 дні, у липні-серпні 1048 року)

Цього понтифіка у миру звали Поппо. Він народився у Баварії та мав германське походження. Він служив єпископом Бріксена у Тіролі, на території сучасної західної Австрії.

У той час Пап могли обирати у спосіб, відмінний від звичного нам конклаву. Дамасій ІІ був проголошений Папою імператором Священної Римської імперії Генріхом III, однак невдовзі після цього понтифік помер від малярії.

 

Пій ІІІ (був Папою 27 днів, із 22 вересня по 18 жовтня 1503 року)

Франческо Тодескіні народився у Сієні. Він був племінником Пія ІІ, знаменитого Папи епохи Ренесансу. Дядько взяв його до свого дому і став його опікуном, дозволивши юнакові додати до свого прізвища прізвище понтифіка Пікколоміні.

Франческо вивчав канонічне право. Згодом дядько призначив його адміністратором архідієцезії Сієни, а пізніше зробив його кардиналом-дияконом.

Майбутній понтифік мав репутацію чесної, лагідної та культурної людини. Він брав участь у кількох конклавах свого часу, включно з тим, який обрав Александра VI (Борджіа). Обрання самого Франческо на престол відбувалося на тлі суперечок правлячих італійських родин щодо контролю над Римом, включно з невдалими інтригами сім’ї Борджіа. Пій ІІІ мав слабке здоров’я, і на момент свого обрання у нього була хвора нога. Хвороба переросла у гнійну виразку, від якої він і помер.

 

Лев ХІ (керував Церквою 27 днів, з 1 по 27 квітня 1605 року)

Алессандро Медічі був членом знаменитої родини правителів Флоренції. Він був внучатим племінником Папи Лева Х та з дитинства мріяв стати священником, але через спротив матері його висвятили лише після її смерті. Він служив послом у Римі від імені Тоскани, перш ніж почав просуватися кар’єрними сходами у Церкві. Згодом він став єпископом, потім архієпископом Флоренції, і нарешті — кардиналом. 

Алессандро Медічі служив папським легатом у Франції та був головою Конгрегації єпископів. Серед його близьких друзів був святий Філіп Нері, засновник ораторіанців. Він був обраний папою у віці 69 років, майже одразу захворів і помер.

 

Бенедикт V (був Папою 33 дні, з 22 травня по 23 червня 964 року)

Цей Папа народився у Римі і мав репутацію великого вченого. Він керував Церквою у часи великих потрясінь, коли імператор Священної Римської імперії Оттон I активно втручався у понтифікати його попередників. Імператор силою скинув Папу і посадив на престол Петра свого кандидата. Взявши Рим у облогу, імператор силою вислав Папу, який ще рік після цього прожив в еміграції в Гамбурзі.

 

Йоан Павло I (очолював кафедру святого Петра 33 дні, з 26 серпня по 28 вересня 1978 року)

Нещодавня беатифікація цього Папи відновила увагу до його життя. Він мав репутацію смиренної людини, що вміла навчати істин віри простими словами. Він був Патріархом Венеції і брав участь у Другому Ватиканському соборі.

Як кардинал Альбіно Лучані, він опублікував збірку листів до історичних осіб, святих, відомих письменників і вигаданих персонажів. Книга «Illustrissimi» включала листи до Ісуса, царя Давида, Марка Твена, Чарльза Діккенса та Крістофера Марлоу, а також Піноккіо та Фіґаро.

Він був першим Папою, який мав два імені, взявши їх на честь своїх попередників, Йоана XXIII і Павла VI.

Переклад CREDO за: Catholic News Agency

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Йоан Павло І

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: