Тоді виявили, що останки св. Клари не розклалися, попри те, що спочивали в могилі 597 років. Також виміряли її зріст і порівняли його зі зростом св. Франциска: була вона нижча чи вища за нього.
11 серпня 1253 р. у віці 59 років померла Клара — найвірніша з духовних дочок св. Франциска. Вона 42 роки жила і служила в монастирі Сан Даміано поблизу Ассізі.
Її поховали вже наступного дня в храмі св. Георгія, у тій самій гробниці, де раніше був похований св. Франциск. Чому ж тоді літургія рекомендує вшановувати 24 вересня «знайдення тіла св. Клари»?
Santa subita
Смерть Клари, якій передувало її святе життя, викликала великий відгук у католицькому світі. Похорон, під проводом самого папи Інокентія IV, посилив це враження; а звістки про чуда за її заступництвом привели до того, що канонізаційний процес убогої сестри розпочався майже відразу.
Уже в листопаді, за три місяці по її смерті, почали досліджувати зцілення, чуда помноження хліба та інші явища, про які повідомляли мешканці Ассізі. Двадцятеро свідків розповіли про 223 чуда за заступництвом черниці з Ассізі.
По двох роках досліджень, 1255 р., Церква оголосила її святою. Також було вирішено перенести тіло Клари до нової гробниці, приготованої у величному, збудованому на її честь храмі. Будівництво під керівництвом брата Філіпа да Капелла йшло справно, і вже 1260 р. тіло св. Клари спочило в новій базиліці, просто під величним вівтарем.
І хоча це місце й сьогодні є унікальним, та це виявилося не остаточним місцем поховання найвідомішої мешканки Ассізі.
Франциск: близький святий
Від ХІІІ ст., коли були поховані Франциск, а потім Клара, в Умбрії багато чого сталося. В ХІХ ст., під час наполеонівських завоювань, кількість крадіжок у храмах збільшилася. 1809 року Наполеон, прагнучи ліквідувати Папську державу, дав певний дозвіл на руйнування храмів. Викрадали літургійний посуд, цінні твори сакрального мистецтва та орнати.
Із самої лише базиліки св. Франциска в Ассізі тоді було забрано 1144 фунтів золота й срібла, тобто близько 500 кг цих металів. Паломницький рух згасав. Люди боялися йти до святих місць, щоб не наражатися на напад чи пограбування.
У такій атмосфері францисканці вирішили 1818 року відкрити доступ до склепу, в якому знаходилася кам’яна труна з тілом св. Франциска, й виставити тіло святого так, щоб він був доступним, близьким, майже на відстані простягненої руки.
Ця ідея дуже сподобалася людям. Знову пожвавішали паломництва, щораз більше людей молилося біля гробу Бідачини. До Ассізі поверталося життя!
Останки св. Клари не розклалися
Відкриття гробу св. Франциска так зворушило серця сестер-кларисок, аж вони захотіли, щоб свята мати Клара теж могла «вийти» зі склепу, стати доступною для тих, хто шукає її допомоги. І щойно закінчилися роботи над остаточним оформленням гробу св. Франциска, 1850 р., як розпочалися роботи в базиліці св. Клари.
23 вересня 1850 р. було урочисто відкрито саркофаг святої, розміщений під головним вівтарем, закритий «каменем із травертину неправильної форми, обрамленим великою залізною опаскою», і розпочато роботи над новим склепом, у якому мало бути виставлене тіло святої. Саме ця подія, датована 24 вересня, відзначається в Церкві як день «знайдення тіла св. Клари».
Тоді виявилося, що останки «одруженої пані Бідності» не розклалися попри те, що спочивали в могилі 597 років.
Як виглядала св. Клара?
Останні дослідження останків тіла святої відбулися в 1986-1987 рр. Їх проводили італійські спеціалісти. На прохання сестер — окрім медичної оцінки стану тіла, — вони спробували реконструювати обличчя і характер св. Клари. Так вирахували, що Клара була нижча за Франциска на два сантиметри — вона мала 155 см зросту, а її духовний учитель — 157 см.
Було зроблено зліпок черепа і на його підставі створено портрет святої. Повідомлялося, що вона мала неідеально симетричне овальне обличчя з високими вилицями і легко вираженою щелепою.
З отриманих даних також зроблено висновки, що Клара була жінкою рішучою, завзятою, ніжною, чуйною та впевненою в собі. Обличчя св. Клари показало врівноважену й розсудливу жінку з прекрасною та повноцінною особистістю.
фінансово.
Щиро дякуємо!
