Прагненню як елементові розпізнавання була присвячена катехиза Папи Франциска під час загальної аудієнції.
Він наголосив, що наш час, здається, сприяє максимальній свободі вибору, — але водночас веде до атрофії прагнення, підміняючи його миттєвими задоволеннями. Про традиційну зустріч Святішого Отця з прочанами пише Vatican News.
Після молитви та самопізнання є ще один незамінний «інгредієнт» розпізнавання — це прагнення. Йому Папа Франциск присвятив свої роздуми з нагоди загальної аудієнції в середу, 12 жовтня 2022 р., яка розпочалася читанням євангельського уривка про зцілення паралізованого при купелі Витесда.
У пошуках орієнтиру
Святіший Отець зауважив, що розпізнавання це своєрідні пошуки, а пошуки зроджуються з усвідомлення того, що нам чогось бракує, про що ми знаємо. Про яке ж знання ідеться? Не йдеться про «миттєві бажання». Вчителі духовного життя вказують на прагнення, яке в латинській мові походить від «de-sidus», що означає «відсутність зорі», тобто орієнтиру, що спрямовує життя. Воно вказує як на нестачу, так і на напруження, тяжіння до досягнення мети.
«Прагнення, отже, є компасом для того, щоби зрозуміти, де я перебуваю і куди прямую. Чи рухаюся вперед, а чи стою на місці», — сказав Папа, додаючи: «Щире прагнення здатне до глибини вдарити по струнах нашого буття, а тому воно не гасне перед обличчям труднощів та перешкод». Святіший Отець порівняв це зі спрагою: якщо не маємо змоги напитися, то це не спиняє наших пошуків, а навпаки, ще більше займає думки, скеровує наші дії, аж доки ми не будемо готовими на все, щоби могти втамувати її.
Щире прагнення не боїться труднощів
Наступник святого Петра підкреслив: на відміну від миттєвих бажань чи емоцій, «прагнення триває в часі» та «прагне конкретизуватися». Якщо, наприклад, молода людина хоче стати лікарем, то «повинна розпочати тривале навчання і працю, що займе кілька років її життя», а також вимагатиме відповідних зречень. Однак «прагнення дати певний напрямок своєму життю та досягти цієї мети» допомагає здолати труднощі. «Справді, цінність стає прекрасною та легшою для досягнення, коли вона приваблива», — сказав Папа, повторивши приказку, що «важливішим від того, щоб бути добрими, є бажання такими стати».
Усвідомити власні прагнення
У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на парадоксальну, на перший погляд, поведінку Ісуса, який перед тим, як вчинити чудо, запитує людину про її прагнення. «Хочеш бути здоровим?» — каже Він до чоловіка, який десятиліттями прикутий паралічем до ложа. Здавалось би, запитання безглузде, — але коли той починає відповідати, то «виявляє серію дивних спротивів оздоровленню, що стосуються не тільки його». Запитання Ісуса мало внести ясність у серце хворого, допомогти перестати думати про своє життя як про «життя паралітика», якого носять інші. Бо цей чоловік є прикладом людини, яка каже, що чогось хоче, але не хоче щось для цього зробити, нарікаючи водночас на інших.
«Будьте обережними, бо нарікання — це отрута для душі і для життя, вони заважають зростати прагненню прямувати вперед», — закликав Папа.
Запобігти атрофії прагнень
Саме прагнення допомагає відрізнити «успішний, послідовний і тривалий проєкт» від тисяч благих намірів і постанов, якими, як кажуть, «вистелена дорога в пекло». «Епоха, в якій живемо, здається, сприяє максимальній свободі вибору, але водночас веде до атрофії прагнення, применшуючи його до миттєвих бажань, постійних пошуків задоволення», — сказав Папа.
Нас постійно бомбардують тисячі пропозицій, які відволікають, не дозволяючи «спокійно зважити те, чого ми насправді хочемо». І багато людей страждають від того, що не знають, чого хочуть у своєму житті. Тому потрібно замислитися над тим, що ми самі відповіли б Господеві, якби Він запитав нас, як сліпця з Єрихону: «Що хочеш, що Я зробив тобі?»
«Можливо, зможемо нарешті попросити Його допомогти нам пізнати глибоке прагнення Його, яке Бог помістив у наше серце», — підсумував Святіший Отець.
Під час сьогоднішньої зустрічі з паломниками Папа Франциск висловив близькість українському народові, що страждає від ракетних обстрілів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
