«Червона середа» нагадає про переслідуваних християн

У багатьох країнах світу становище християн зазнало погіршення, причому причини переслідувань або дискримінації — різні.

Про це поінформував голова міжнародного Папського товариства «Допомога Церкві в потребі» Томас Гайне-Ґельдерн в інтерв’ю для католицької газети «Kirche Bunt».

Нагодою для розмови стала «Червона середа» — день 16 листопада, коли «Допомога Церкві в потребі» прагне звернути увагу на становище переслідуваних християн в усьому світі. Будівлі та пам’ятки архітектури по світу будуть підсвічені червоним, зокрема — парламент у віденському Гофбургу, храм св. Карла Борромео і катедра св. Стефана.

На запитання, чи в часи енергетичної кризи потрібно освітлювати будинки зовні, Томас Гайне-Ґельдерн відповів ствердно. В публічному просторі ще є багато того, що освітлюється вночі — наприклад, рекламні поверхні. Тому для нього є «обґрунтованим» звернення уваги на вражаючу ситуацію численних християн принаймні на одну ніч у році. Ба більше, це світло не мусить бути увімкнене цілу ніч. Чимало парафій і монастирів на сьогодні мають власне електричне забезпечення або ж отримують електроенергію з відновлювальних джерел. У межах акції «Червона середа» йдеться радше про прагнення нагадати: «Це не таке вже очевидне, що можна тримати вдома Біблію або йти на Месу в неділю».

«Репресії щодо християн та інших релігійних груп на теренах Субсахарської Африки, таких як Буркіна Фасо, Нігерія і Малі, вельми посилилися», — сказав Гайне-Ґельдерн. У тих країнах наявна «дуже вибухонебезпечна суміш корупції та злочинних гангів, які атакують державні інституції, такі як відділки поліції, нищать лікарні або школи». Кліматичні зміни теж справляють негативний вплив на ці держави, коли по деяких регіонах пастухи в пошуках пасовиськ для своїх стад залишають їх на полях місцевих селян, бо їхні пасовиська висохли. «Ісламські проповідники ненависті завжди мають із цього користь. Це використовують проти християн у державі», — зазначає Томас Гайне-Ґельдерн.

Інакша ситуація в Сирії, де залишилося заледве кількадесят тисяч християн. «Там усьому населенню ведеться погано, бо вже 11 років там триває війна, але також і тому, що санкції Заходу зачіпають передовсім звичайних людей цієї країни», — каже голова Папського товариства. Його щораз більше непокоїть релігійний націоналізм в Індії та М’янмі, тоталітарні ідеології в Китаї та Північній Кореї, як і радикалізація в Пакистані. «Однак ці зміни часто залишаються абсолютно непоміченими для світової громадської думки».

У зв’язку з російським вторгненням в Україну погіршилася також ситуація католиків у Росії. Це пов’язується і з критикою Папи Франциска щодо московського патріарха кіріла, який, як відомо, повністю підтримує владіміра путіна. На думку Гайне-Ґельдерна, Римо-Католицька Церква в росії залежить від матеріальної допомоги з-за кордону, але переказувати їй необхідні засоби можливе тільки в невеликих межах.

У Лівані, де голова Папського товариства нещодавно побував, він побачив великі людські потреби елементарного рівня. Вони не мають «ані що їсти, ані чим обігріти домівки, після 20:00 там немає струму». «Люди в цій країні прагнуть знаків надії, і завдяки цьому християни залишаються там. Недавно Ліван та Ізраїль, які офіційно перебувають у стані війни, досягли порозуміння стосовно кордону на територіальних водах між цими країнами. Це підстава для надій».

У «західному світі» Гайне-Ґельдерн помічає зростання нетолерантності й дискримінації, скерованих проти християн. Його непокоїть, що «у західних державах панує замішання в темі прав людини, наприклад, коли право людини практикувати свою релігію обмежують правом на самовизначення». Подібним чином, зауважив він, видно, що право на свободу совісті щораз сильніше обмежують — наприклад, у британській службі охорони здоров’я, де лікар-католик уже не може приймати рішень згідно зі своєю совістю в питанні аборту й відмовитися його виконати. «Я за свободу совісті й самовизначення, але це має бути визнане також і за нами, християнами», — зазначив він.

Цьогоріч Папське товариство «Допомога Церкві в потребі» знову використає «Червону середу», щоби звернути увагу на долю переслідуваних християн в усьому світі. Сьогодні увечері понад 135 храмів, монастирів та пам’яток архітектури будуть підсвічені червоним. Також Товариство запрошує охочих до вечірньої Святої Меси у віденській катедрі св. Стефана. Її очолить ліванський єпископ сирійського обряду Юлій Бутрос разом із віденським єпископом-помічником Францем Шарлем. Із ними співслужитиме о. Ікенна Окафорем, нігерієць походженням.