Питання: Чи католик повинен надавати значення снам?
Відповідає священник-францисканець Оскар Міхал Мацячик.
Кому не траплялося хоч раз оповідати свій сон? Навіть якщо хтось не має звичаю розповідати, що йому наснилося, то напевно не раз трапилося затриматися думкою над тим, що то таке було. Скільки ж то разів сон приводив до якихось добрих розв’язань, надихав до чогось або нагадував про близьку людину! Отже, чи повинен католик надавати особливого значення снам? У певному розумінні, кожен повинен надавати їм значення, але хто вірує в Христа — повинен дотримуватися обережності.
Читання сонників, які наводять тлумачення окремих снів і читають їх, наче гороскопи, Церква визнає гріхом. У Церкві ніхто не сів собі до столу і не вигадав просто так, нізвідки, що їх читання це гріх, — але таке рішення випливає з Божого Об’явлення. Найбільш дохідливо це проявляється в ту мить, коли Бог на горі Синай дає людям заповіді (див. Вих 34, 1‑17). Він представляється як Той, Кому люди важливі. Перша заповідь — щоб не віддавати шани іншим богам. Ідеться про те, щоб не робити з людей чи речей чогось, що посіло би місце Бога. В житті католика на першому місці має бути Той, для Кого ми так сильно важливі й Кому можемо довіряти. Ісус сказав, що навіть волосся у нас на головах пораховане (див. Лк 12, 7). Читання гороскопів, ходіння до ворожок, «бабок», або ж трактування снів як ворожіння — це все заперечує справжнє, фактичне віддання свого життя Богу Живому, тобто це порушення заповіді «Не матимеш інших богів переді Мною» (див. ККЦ 2115-2117).
Вочевидь, християнський світ, подібно як семітський, ніколи не легковажив снами та їхнім величезним значенням у житті. Сни відіграють суттєву роль у Біблії та християнській традиції аж донині. Ми знаємо з Біблії про сни Авраама, Якова, Йсоифа — сина Якова і Йосифа — опікуна Ісуса. Всі вони отримували у снах голос Божий, який їх до чогось закликав бао ж перед чимось застерігав. Це питання варто поєднати з тим, що нам говорить про сни сучасна психологія. Те, що нам сниться, є потрібним: у сфері фізичній, психічній і духовній. Сни не тільки комбінують випадкові образи, але й візуалізують наші прагнення, мрії, туги, різноманітний досвід, усе, що в нас надалі «працює», навіть якщо ми цього не усвідомлюємо. Якщо сни виражають нас самих, наше нутро, то ніщо не заважає їхньому змісту «опинитися» в нашій молитві. В цьому випадку не йдеться про шукання сонника з алфавітним списком того, що нам наснилося. Йдеться про слухання себе, входження углиб себе в молитві, у присутності Бога. Той, хто провадить глибоке молитовне життя, просить Бога про світло для розпізнання, для вироблення важливих життєвих рішень. Бог до нас промовляє різними способами. Він може нас надихнути через інших людей, через різні події, явища, внутрішні порушення, — і може надихнути також через сон.