14-річну Майру Шахбаз викрав її ґвалтівник. Ця дівчина-підліток — одна з героїнь останнього рапорту «Переслідувані й забуті?», за який відповідає Асоціація «Допомога Церкві в потребі».
Опублікований 21 листопада 2022 р. рапорт «Допомоги Церкві в потребі» звертає увагу на ситуацію християн у 24 країнах, де переслідування щодо них є особливо жорстокими. У дослідженні ця проблема описана з поділом на регіони. Надзвичайно важливо, що передмову до документу написав о. Ендрю Аденії Абайомі з Нігерії.У травні 2022 р. цей священник уцілів під час різанини християн в Ово. Тоді загинула 41 людина.
«Я захищав їх, як курка своїх курчат» (Африка)
«Коли кулі розірвали повітря, я думав тільки про те, як урятувати своїх парафіян. Деяким вдалося зачинити вхідні двері, а я закликав людей втікати до сакристії. Перебуваючи в глибині сакристії, я не міг поворушитися: мене оточили діти, а дорослі обіймали мене. Я захищав їх, як курка своїх курчат», — розповідає о. Абайомі.
Нігерія — одна з 18 країн, де, згідно з зібраними «Допомогою Церкві в потребі» даними та звітами, становище християн протягом двох останніх років дедалі більше погіршується. В період із січня 2021 р. по червень 2022 р. там убито понад 7,6 тис. християн. Виконавцями більшості злочинів є джихадистські організації, що походять переважно з народу фулані, очолювані Боко харам.
«Світ відвернувся від Нігерії. Тут продовжується геноцид, але нікому немає до цього діла. Ні найближча служба охорони, ні поліція не прийшли нам на порятунок, попри те, що напад тривав не менше 20 хвилин», — розповідає далі священник.
Нігерія — не єдина країна Чорного континенту, де посилилися переслідування християн. «Допомога Церкві в потребі» попереджає, що збройні угруповання ісламістів у Єгипті, Мозамбіку, Малі, Нігері, Камеруні ростуть, як гриби після дощу. Також християни в Тіграї (Ефіопія) щораз частіше гинуть від рук учасників обох сторін конфлікту.
Про умови в джихадистській неволі асоціації «Допомога Церкві в потребі» розповідає с. Глорія Цецилія Нарваес. «Боже мій, важко бути прикутою ланцюгами і отримувати удари, але живу цією миттю так, як Ти мені даєш… І попри все, я не хотіла б, щоб хтось із моїх катів постраждав», — згадує черниця, яка служить у Малі. Ісламісти тримали її в полоні чотири з половиною роки.
У світлі закону та під гуркіт снарядів (Близький Схід)
На Близькому Сході попри розкол структур «Ісламської держави», ситуація християн покращується не всюди. Окупація з боку цього джихадистського утворення змусила близько 1,2 млн християн покинути Сирію і близько 300 тис. — Ірак. Посилення економічної кризи та внутрішнього конфлікту теж спонукає до виїзду щораз більшу кількість християн Лівану та Палестини.
У цьому місці рапорту «Допомоги Церкві в потребі» зазначається, що поразка ІДІЛ не принесла автоматично безпеки християнам в Сирії та Іраку. Ця ісламістська організація лише розсіялася. Багато її членів повернулися до «класичної» терористичної діяльності: викрадень, убивств і підривів. З іншого боку, завдяки підтримці всього світу, багато знищених так званою Ісламською державою християнських храмів вдалося відбудувати в рекордно короткі терміни.
Автори дослідження нагадують також, що в більшості країн Близького Сходу переслідування християн мають системний характер. Це проявляється в забороні будувати храми, виставляти хрести й інші християнські символи, ввозити Білію. Так само християнам відмовляють у доступі до деяких шкіл або до престижнішої та краще оплачуваної роботи.
«Законні» зґвалтування (Азія)
Третій регіон, на якому особливо зосереджує увагу в своєму документі «Допомога Церкві в потребі», — це Азія. Зважаючи на розміри та різнорідність цього континенту, переслідування християн також набирають там різноманітних форм. Християн переслідують афганські таліби, китайські та північно-корейські комуністи та індуїсти-націоналісти.
Якщо в Індії та Бірмі ці переслідування найчастіше проявляються «лише» у знищенні храмів, то в Північній Кореї або Афганістані прямо йдеться про геноцид християн. Переслідування в Азії також можуть бути надзвичайно віроломними. На Шрі Ланці або у В’єтнамі під прикриттям боротьби з пандемією обмежено можливість відправляти Месу, а християнським біженцям з Афганістану в Пакистані відмовляють у гуманітарній допомозі.
Пакистану, зокрема, «Допомога Церкві в потребі» приділяє багато місця в своєму дослідженні. Переслідування християн у цій країні часто набирають женоненависницького характеру. Християнок у Пакистані (хоча й не тільки там) ґвалтують, викрадають, змушують до переходу в іслам і одруження зі старшими чоловіками. Це супроводжується також фальшивими звинуваченнями, які можуть закінчитися смертною карою або самосудом над звинуваченим.
Найбільшого розголосу набрала історія 14-річної Марії Шахбаз. Цю дівчину-підлітка викрав її ґвалтівник, а потім її змусили до переходу в іслам і заміжжя. Законність останнього визнав місцевий суд. Дівчина, якій вдалося втекти від викрадача, змушена була півтора року ховатися від нього та його родини. Наразі вживаються заходи щодо надання їй притулку у Великій Британії.
Окремий розділ «азіатської» частини рапорту автор присвятили справі кардинала Йозефа Ченя. Цього 90-річного священника з Гонконгу звинуватили в участі у змові, що загрожує безпеці Китаю. Останніми роками кардинал Чень брав активну участь у гуманітарній допомозі постраждалим у продемократичних протестах у Гонконзі та їхнім сім’ям. Процес проти кардинала, на думку деяких аналітиків, свідчить про загострення курсу китайських комуністів щодо Церкви.
Переклад CREDO за: «Допомога Церкві в потребі», Кароль Войтечек, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
