«Господь дав мені мужність не втрачати надії навіть у кайданах».
Найбільшим щастям для черниці була можливість знову прийняти Причастя: «Мені дуже його бракувало. Все, що я могла, — це малювати на піску пустелі келих і дарохарнительницю зі свічкою», — розповідає с. Ґлорія Сесилія.
Сестра Ґлорія Сесилія Нарваес гаряче запевняла в інтерв’ю, що хоче й надалі служити найнужденнішим, згідно з покликанням, яке вона обрала. Вона може реалізувати його всюди, де її згромадження Францисканок Непорочної Марії має свої філії.
«Господь дав мені мужність не втрачати надії навіть у кайданах, тиші й самотності, які я переживала під час викрадення. Я не сумніваюся, що протягом усього цього часу мене підтримували молитви», — впевнено каже черниця.
7 лютого 2107 р., коли ця колумбійська черниця працювала на місії в Карангассона на території Малі, її викрала група ісламських терористів, пов’язаних з Аль-Каїдою.
Завдяки своїй вірі та молитвам с. Ґлорія Сесилія витримала чотири роки й вісім місяців у неволі в африканській пустелі. Її звільнили 9 жовтня 2021 р. Відтоді минуло вже чотири місяці. Вона повернулася у свою країну, зустрілася з родиною, друзями та сестрами зі своєї спільноти.
Сестра дякує за молитви
Сестра Ґлорія Сесилія спокійна. Вона говорить повільно й не перестає дякувати тисячам людей, які, навіть не знаючи її, молилися про її звільнення, коли вона страждала в пустелі.
Журналісти відвідали двоюрідну сестру с. Ґлорії Сесилії, яка мешкає в Буесако, що в департаменті Наріньйо на південному заході Колумбії, недалеко від Росаль-дель-Монте, де народилася її сестра.
Кармен Есперанса Кабрера, одна з її двоюрідних сестер, розповідає, що в містечку її прийняли з великою радістю: «Її всюди радо зустрічають, запрошують, всі хочуть із нею побачитися, і дня замало. Ми дуже зворушені; вона — свідчення життя, чудо Боже».
Перш ніж полетіти в Колумбію, с. Ґлорія Сесилія провела кілька тижнів в Італії, де зустрічалася з Папою Франциском, а також мала нагоду побачитися з о. П’єрлуїджі Маккалі, який разом із нею був ув’язнений в Африці, і з двома із трьох сестер, які були з нею в момент викрадення: двома колумбійками, Софією і Кларою. Третя черниця перебуває зараз у Беніні.
Любов до Євхаристії
Прибувши в Пасто (столицю департаменту Наріньйо), с. Ґлорія відвідала євхаристійний санктуарій де Марідіас, яким опікується саме спільнота сестер Францисканок Непорочної Марії. Найбільшим щастям для черниці була можливість знову прийняти Причастя:
«Це було надзвичайно. Кожного разу я приймаю його зі щораз більшою пристрастю. Мені дуже його бракувало. Все, що я могла, — це малювати на піску пустелі келих і дарохарнительницю зі свічкою. Щоб залишатися в духовній єдності з моїми сестрами, я пробуджувала в серці акт віри і щодня повторювала одну й ту саму молитву: “Достойно це і праведно, щоб ми завжди і всюди складали тобі подяку, Господи, Отче Святий”».
Смерть мами
Окрім зустрічей із людьми та візитами у відповідь на численні запрошення, с. Ґлорія мала змогу насолоджуватися місцевою кухнею та зворушено слухати народних пісень. Вона також підкреслила, що не перестає захоплюватися й тішитися красою природи, особливо численними джерелами в селах, що так відрізняється від спеки і спраги, які їй довелося пережити в неволі.
Окрім усіх цих благодатей, які отримала черниця, «важким досвідом», із яким вона мусила змиритися після повернення, була смерть мами. «Мені було важко повернутися і зіткнутися з цією величезною порожнечею; але мене підтримує любов рідних, сестер і моїх земляків».
Мама с. Ґлорії, Росіта, щодня молилася Розарій за свою доньку, і її молитви безумовно були вислухані.
В очікуванні на нову місію
Сестра Ґлорія Сесилія молиться в тиші, на самоті, щоби зцілитися від величезного болю та спогадів років полону. Протягом місяця у межах терапії вона записувала вранці свої переживання, а потім читала їх перед Пресвятими Дарами в каплиці вічного поклоніння, з третьої до шостої години дня.
«Я багато використовувала молитовну терапію для зцілення, і після повернення з родинного дому надалі практикуватиму це. Я знаю, що ця практика мені допоможе, адже маю найкращого психолога в особі Ісуса», — сказала черниця.
Так с. Ґлорія Сесилія готується повернутися на місії, де зможе нести різним спільнотам францисканський дух. «А тим часом я постійно дякуватиму Богові за чудо життя і ділитимуся з усіма словом свободи».