Віра — це дар від Бога

Роздуми над Божим Словом на свято св. Йоана, апостола і євангеліста 

1 Йн 1,1–4

Про те, що було від початку, що ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, — про Слово життя; і життя з’явилося, і ми побачили, і свідчимо, і сповіщаємо вам вічне життя, яке було в Отця і з’явилося нам. Те, що ми побачили й почули, сповіщаємо й вам, щоб і ви мали спільність з нами. А наша спільність — з Отцем і з Його Сином, Ісусом Христом. І пишемо вам про це, щоб наша радість була повною.

Як же пощастило Йоану! Апостол і євангеліст, свято якого відзначаємо сьогодні, особисто бачив і чув Господа Ісуса (див. 1 Йн 4, 1-4). Він зустрів вічного Бога у плоті!

Мабуть, чи не кожен інколи бажав зустрітися в цьому світі з Ісусом особисто. Але Йоанова віра в Нього ґрунтувалася не лише на тому, що він зустрічався із Христом у цьому житті. Апостол повірив серцем — і це відкрило йому Ісуса.

Особливо яскраво це показує сьогоднішнє Євангеліє. Коли Йоан підійшов до порожньої гробниці, він не побачив Ісуса. Але коли зазирнув усередину й знайшов згорнутий поховальний одяг, то «побачив і повірив» (Йн 20, 8). То був не просто дедуктивний висновок Йоана, а даний Богом дар віри в те, що Ісус справді воскрес із мертвих.

Так діє віра у всіх нас. Це не те, що ми здобуваємо самотужки, а, насамперед, дар Божий. У Хрещенні Господь щедро сіє насіння віри в наші серця. Ми приймаємо цей дар та, поливаючи й удобрюючи, зрощуємо його в собі. Це справа не одного дня. Але Бог продовжує обдаровувати нас благодаттю, і наша віра зміцнюється з дня на день і з року в рік, якщо продовжуємо її плекати.

Чим більше зростає віра, тим більше пізнаємо, що Ісус справді живий і перебуває з нами. Можливо, ми не зможемо Його побачити, почути й торкнутися так, як це робив Йоан, але існує багато інших шляхів пізнання Господа. Згадаймо Євхаристію — той чудовий дар, який дозволяє нам бачити й торкатися Ісуса кожного разу, коли приймаємо Святе Причастя!

Отже відсвяткуймо сьогоднішнє свято подякою Богові за дар віри. Не варто сприймати цей дар, як належне або нехтувати ним! Він дозволяє бачити як Дитятка Ісуса в яслах, так і воскреслого Христа, живого та присутнього з нами сьогодні й завжди.

«Господи Ісусе, допоможи мені побачити, почути й торкнутися Тебе сьогодні!»

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Джерело – «Слово між нами».