Коли ми говоримо про Катехизм Католицької Церкви, у нас виникає спокуса думати про нього у термінах правил, постанов і законів.
Однак у Пролозі Катехизму пояснюється, що його слід розглядати у контексті слова «любов».
«Уся мета вчення та його викладання повинна бути в Любові, якій немає кінця. Бо можна скільки завгодно викладати, у що треба вірити, чого надіятися чи що робити, проте спочатку і насамперед необхідно зробити явною Любов Господа нашого, щоб кожен зрозумів, що кожний акт досконалої християнської чесноти має джерелом тільки Любов — І нічого, крім Любові» (ККЦ, 25).
Мета Катехизму — не просто дати католикам правила, згідно з якими вони повинні жити. Його мета — допомогти католикам повніше любити Бога.
Апостол Йоан ідеально описує цю концепцію, кажучи: «Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог — любов» (1Йн 4, 8).
Любов до Бога пов’язана зі знанням Бога. Ми не можемо пізнати Бога та його закони, не люблячи Його.
Хоча може здатися, що Катехизм зосереджений на правилах, насправді він зосереджений на любові і на тому, як нам досконаліше любити Бога.