Питання: Навіщо уділяти Таїнство єлеопомазання, якщо це не продовжує нам життя і ми все одно помираємо?
Відповідь:
Смерть — така ж частина людського життя, як хвороба або страждання. З одного боку, ми не хочемо говорити і думати про смерть, а з іншого — багато хто дивиться фільми, які комерціалізують і бруталізують смерть. Також треба пам’ятати, що, незважаючи на великі досягнення в медицині, ми не знайдемо ліків, які б уберегли нас від смерті. Як священник, я також чув колись таку думку, що Таїнство хворих не потрібне, бо ми все одно помираємо. Навіщо уділяти Єлеопомазання, якщо воно не продовжує життя? На щастя, можна також зустріти хворих і стражденних людей, для яких прийняти священника з таїнствами є духовним зміцненням і втіхою.
Звісно, ситуація хворої людини — особлива. Але хвороба також є конкретним випробуванням віри для недужої людини. Приймаючи Таїнство єлеопомазання, ми виражаємо свою віру. У Святому Письмі, в Посланні св. Якова, є надзвичайно важливе повчання:
«Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім’я Господнє, і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться» (Як 5, 14‑15).
Отже, ми бачимо, що Таїнство єлеопомазання єднає людину з Христом, зміцнює її та дає хворому достатньо сміливості у вірі, щоби прийняти свою ситуацію. Зрештою, коли наприкінці земного шляху слабнуть наші фізичні й духовні сили, ми потребуємо зміцнення. Тому Таїнство єлеопомазання — це не магічні ліки, які затримують близьку смерть; але воно безумовно приносить розраду і зміцнює. Святий Августин в одній зі своїх проповідей сказав: Бог «лікує усі твої недуги. Всі твої немочі будуть вилікувані, не бійся. (…) Тільки дозволь себе вилікувати, не відштовхуй Його руку». Бенедикт XVI пояснював, що в Таїнстві єлеопомазання олія — матерія таїнства — «дається нам як Божі ліки, як ліки, що в цю хвилину дають нам упевненість у Його доброті, мають нас зміцнити і втішити, — але які водночас, незалежно від хвороби, скеровують нашу думку до зцілення, до воскресіння».
Таїнство єлеопомазання — це досвід присутності Бога. Воно дозволяє нам, як навчає Папа Франциск, «насправді відчути співчуття Бога». В одній із проповідей Святіший Отець нагадав, що «Ісус навчав своїх учнів, щоб вони так, як Він, особливо любили хворих і стражденних, та передав їм здатність і завдання уділяти, в Його ім’я і згідно з Його серцем, полегшення й мир через спеціальну благодать цього таїнства. Однак це не повинно вести нас до нав’язливих пошуків чуда або припущення, що ми завжди так чи інакше можемо отримати зцілення; це дає впевненість у присутності Ісуса біля хворого. (…) Добре знати, що у хвилини болю і хвороби ми не самі: священник і люди, присутні під час Єлеопомазання, по суті, представляють усю християнську спільноту, що як одне тіло збирається навколо хворого і його родини, підживлюючи в них віру та підтримуючи їх молитвою і братерською сердечністю. Але найбільша розрада походить від того, що в таїнстві стає присутнім сам Ісус, який бере нас за руку, немовби пестить, і нагадує нам, що ми зараз належимо Йому і ніщо — навіть зло і смерть — ніколи не відлучить нас від Нього».