У Білорусі тривають переслідування священників

Минулого, 2022 року, в Білорусі репресії торкнулися щонайменше 24 священнослужителів різних конфесій. Майже половина з них — католицькі священники.

Якщо двома роками раніше міліція та КДБ у Білорусі репресували людей, що протестували проти сфальсифікованих президентських виборів у серпні 2020 р., то тепер арешти, штрафи та ув’язнення загрожують усім, хто виступає проти війни в Україні та союзу режиму Лукашенка з російським агресором.

За даними ініціативи «Christian Vision», яка постійно стежить за переслідуваннями християн у Білорусі, минулого, 2022 року було репресовано щонайменше 24 священнослужителі різних конфесій: 8 римо-католицьких, 3 греко-католицьких, 6 православних священників і 7 протестантських служителів. Однак ця цифра, ймовірно, більша.

Найпоширеніша причина затримання міліцією — це виявлення священниками солідарності з Україною після початку повномасштабної російсько-української війни. Їх викликали на допити за публікації в соцмережах, за розміщення прапора України у своєму ФБ (римо-католицький священик Олександр Баран) або «вподобайки» на сторінках, які влада вважає екстремістськими. Настоятеля римо-католицької парафії Святого Духа о. Андрія Ващука SDS 15 липня 2022 р. затримали за репост у соцмережах; його засуджили на 15 діб. Греко-католицького священика Василя Єгорова оштрафували за наклейку на машині з написом «Україно, пробач». Православних священиків Владислава Богомольникова  — за збір грошей для біженців з України, Михайла Маруго — за те, що він зустрічав їх квітами на вокзалі в Мінську.

Читайте також:
Облати в Білорусі висловлюють солідарність з Україною
Вздовж кордону з Білоруссю звершують паломництво Архангел Михаїл і Богородиця Цариця Полісся

Римо-католицький священик о. Анджей Булчак, який служив у Поставах на північному заході Білорусі, після початку війни підготував відео з молоддю, в якому білоруська дівчина виступає проти війни, пишучи листа до своїх однолітків. У ньому є такі слова: «Ми не хочемо війни, ми молимося за Україну, збираємо гроші для дітей, які там постраждали. Я хочу, щоб цей лист був криком мого серця: Ні війни!» За розміщення цього відео в соціальних мережах о. Булчака викликали в міліцію та оштрафували. Після 14 років служіння він був змушений залишити Білорусь і зараз душпастирює у Гданську.

В Білорусі людину можна тримати в СІЗО 72 години. З деякими священиками під час арешту поводяться досить жорстоко, як із кримінальними злочинцями: у в’язниці їх ставлять спиною до стіни з піднесеними вгору руками, обшуки супроводжуються гавкотом собак і словесними образами. Отець Олександр Баран, який сукупно провів у в’язниці понад місяць, згадував, що умови в одиночній камері були як у Середньовіччі: «Я зрозумів, що переживали священники, які потрапили за ґрати під час сталінських репресій 1930 років».

Крім того, міліція та КДБ чинять тиск на єпископів, викликаючи їх на розмови про «бунтівних» священиків, які критикують дії режиму та порушення прав людини.

Католицька Церква в Білорусі вже довгі роки зазнає тиску з боку влади. Священикам із Польщі, які працювали в цій країні, часто відмовляли у продовженні візи. Наприкінці серпня 2020 року митрополита Мінсько-Могилевського архієпископа Тадеуша Кондрусевича не впустили в Білорусь, коли він повертався з Польщі. Переслідування було пов’язане з його закликами до мирного розв’язання політичної кризи після виборів та припинення насильства щодо протестувальників. Урешті-решт митрополита впустили в країну, але невдовзі він залишив посаду, формально через вік (йому було 75 років).

Читайте також:
Білорусь: державна влада відібрала парафію у священника

У вересні минулого року влада закрила храм свв. Симона та Олени, так званий «Червоний костел», після пожежі, що виникла в сакристії, але не завдала шкоди всередині храму. Є багато ознак того, що це був навмисний підпал. «Червоний костел» розташований по вул. Радянській біля Майдану Незалежності в Мінську, в безпосередній близькості від Будинку Уряду, органів місцевої влади та двох університетів. На Майдані відбувалися головні протести 2020 року, а їхні учасники ховалися від ОМОНу в католицькому храмі. Міська влада все ще не дала дозволу відкрити костел, вимкнула всі засоби масової інформації в ньому та на плебанії, священникам наказали покинути парафіяльні будівлі, а вірним заборонили молитися навіть біля зачиненого храму.

Читайте також:
Білорусь: священник проситься двірником у храм, де влада забороняє богослужіння

Протестантам різних конфесій також багато років перешкоджали в їхній пастирській діяльності. Наприклад, баптистів штрафують за проведення — згідно з їхньою традицією — хрещення у воді просто неба, в озері чи річці; для білоруської влади це «незаконні зібрання». У Мінську під приводом неврегульованості юридичної ситуації закрили зібрання, яке використовували протестантські громади «Йоан Хреститель» і «Нове Життя». За проведення богослужінь поза закритою будівлею молитовного дому передбачено великі штрафи. Інформації про окремі випадки в протестантських громадах немає, оскільки вони мають проблеми з юридичною реєстрацією своїх спільнот.

Але останнім часом православне духовенство також зазнає утисків і репресій. Найбільший термін ув’язнення отримав настоятель парафії села Степанки Брестської єпархії отець Сергій Резанович. Його засудили до 16 років колонії суворого режиму. Він вважається політв’язнем. Нещодавно, в січні 2023 р., в Мінську правоохоронці затримали православного священника Діонісія Коростельова за те, що він молився за захисників України, отримавши молитовну записку з таким наміром. На священника донесли.

Деякі репресовані, особливо польські католицькі священики, які там служили, а також білоруси, вирішили виїхати за межі Білорусі. Свою батьківщину покинули семеро православних священиків. Зараз за межами своєї країни вони здійснюють душпастирську опіку щодо співвітчизників-емігрантів.

Довідка:

Православ’я — панівна релігія в Білорусі. Білоруська Православна Церква має статус екзархату у складі російської православної церкви.

Близько мільйона католиків становлять 10% населення Білорусі. Римо-Католицька Церква утворює одну провінцію — Мінсько-Могилевську митрополію, до складу якої входять однойменна архідієцезія та Гродненська, Пінська й Вітебська дієцезії.

Протестанти становлять близько 2% населення країни. Серед них — п’ятдесятники, баптисти, лютерани, адвентисти сьомого дня та інші менші деномінації.

Репресії проти християн у Білорусі відслідковує ініціатива «Christian Vision».