Католицький священник, що виїхав із Білорусі після того, як був ув’язнений за критику порушення урядом прав людини, закликав єпископів своєї країни зробити більше для членів Церкви, яким загрожують переслідування й позбавлення волі.
Отець В’ячеслав Барок, колишній фінансист Вітебської дієцезії, заявив, що не може критикувати мовчання єпископів щодо громадських питань, оскільки «кожна людина, яка висловлює свої думки, наражається на серйозну небезпеку», повідомляє Crux.
«Це мовчання можна пояснити тим, що Білорусь — окупована країна, якою керує не тільки Лукашенко, а й москва. Всі розуміють, що вам загрожує в’язниця, якщо ви публічно говорите про необхідність правди, справедливості та верховенства права», — сказав священник, який зараз служить у Варшаві як душпастир для білоруських католиків у вигнанні.
«Але інша справа, коли хтось іде на співпрацю з владою. Ми бачили, як режим Лукашенка намагається дотягнутися до церковних лідерів, використовуючи їх, щоб продемонструвати, що все добре. Якщо ці лідери починають підтримувати таких правителів, це створює серйозніші проблеми».
47-річний отець Барок залишив свою парафію у Россонах (Білорусь) за згодою свого дієцезіяльного єпископа. У грудні 2020 року після закритого суду його ув’язнили за те, що у своїх публікаціях у соцмережах він засуджував тоталітарні методи Білорусі. За його словами, з серпня 2020 року близько півмільйона людей були змушені покинути країну після того, як масові протести проти переобрання Лукашенка були придушені жорсткими репресіями.
Конференція єпископів Білорусі не згадує про арешти й тюремні вироки на своєму вебсайті та новинному порталі й уникає питань про права людини з січня 2021 року, коли її колишньому очільнику, архієпископу Тадеушу Кондрусевичу, дозволили повернутися в країну після п’ятимісячного вигнання.
«Єпископ повинен першим проявити мужність і сказати правду. Якщо хтось із його невинних священиків потрапляє до в’язниці, а він не захищає його, тоді єпископ не виконує своєї місії», — сказав отець Барок. Він повідомив, що багато мирян і священників зіткнулися з труднощами та стражданнями «за те, що залишилися вірними християнським цінностям», і їм буде запропонована допомога через Фонд солідарності, створений екуменічною організацією «Christian Vision» для допомоги християнам, які зазнають репресій у колишній радянській державі.
«Я входитиму до комітету разом із православним і протестантським духовенством, і нашим завданням буде перевіряти запити про допомогу та вирішувати, де у ній найбільші потреби», — сказав отець Барок. — Багато людей перебувають у небезпеці після того, як зазнали політичних переслідувань — особливо зараз, коли увага світу настільки прикута до війни в Україні».
Правозахисні групи стверджують, що щонайменше 1260 політичних в’язнів наразі перебувають у в’язницях Білорусі, яка зіткнулася із санкціями Заходу за те, що дозволила російським військам використовувати її територію під час війни в Україні.
У травні 2021 року мирянин-католик Вітольд Ашурак помер від жорстокого поводження під час п’ятирічного ув’язнення, до якого його засудили за участь у протестах і молитвах на вервиці. У грудні того ж року католичка і мати п’ятьох дітей Вольга Залатар була ув’язнена на чотири роки за приєднання до інтернет-чату.
«Christian Vision» повідомила, що з серпня 2020 року було засуджено близько 30 католицьких і православних священників. У вересні католицького журналіста з Ґродно Дзяниса Івашина після закритого засідання суду ув’язнили на 13 років за звинуваченням у державній зраді, а 68-річна вчителька Емма Степуленок також постала перед судом за звинуваченням у хуліганстві. Отець Барок сказав, що ув’язненим християнам було відмовлено в «основних правах людини» і вони змушені переживати «немислимі умови».
«Вони не мають можливості брати участь у молитвах чи інших релігійних обрядах, а багато хто боїться навіть шукати ці можливості, — сказав священик. — Вони не мають права бачитися зі священником. Вони мусять просити єпископа або Апостольську Нунціатуру організувати це, і навіть тоді прохання можуть проігнорувати, тоді як будь-які зустрічі й без того суворо обмежені».
фінансово.
Щиро дякуємо!
