У Білорусі тривають переслідування, попри те, що вуличні маніфестації припинилися. Репресії скеровані особливо проти тих, хто будь-яким чином протестує проти війни в Україні.
Греко-католицький священник Василь Єгоров із Могилева дістав 1600 рублів штрафу (близько $500) за наклейку «Україно, прости». Католицького священника Анджея Бульчака (родом із Гданської дієцезії) викликали на допит у міліцію за розміщення в інтернеті 2,5-хвилинного ролика, в якому дівчинка з Білорусі пише «Прошу вашого прощення. То не наша, звичайних людей, провина, що з нашої території обстрілюють наших сусідів».
Отець Анджей приїхав у Білорусь із Польщі 14 років тому. За цей час він збудував храм у Чашніках (Вітебська дієцезія) і завершив будівництво храму Ісуса Милосердного в Поставах, у північно-західній Білорусі. На 12-й день війни вУкраїні він разом із молоддю підготував короткий ролик, у якому дівчинка на ім’я Настя пише від свого імені та від імені своїх ровесників «Листа до польок і поляків). У цьому листі зокрема сказано: «Сьогодні за слова “я не хочу війни” можна потрапити до в’язниці. Так сталося недавно в Мінську, заарештовано 800 чоловік, які вийшли на демонстрацію на захист України. Мені дуже боляче, що думка про білорусів так сильно змінилася в Польщі та у світі».
Лист завершується словами: «Ми не хочемо війни, молимося за Україну, збираємо кошти для дітей, які там постраждали. Я хочу, щоб цей лист був криком мого серці: нехай більше не буде війни! Прошу вас про вибачення. Це не наша, звичайних людей, провина, що з нашої території обстрілюють наших сусідів».
За розміщення цього ролика о. Бульчака викликали до міліції. Йому загрожував штраф або навіть в’язниця. Адміністративний суд мав відбутися 25 березня, в день урочистості Благовіщення, але потім його перенесли. «Це для мене був знак, що, може, Марія хоче, щоби сталося інакше», — каже священник. А оскільки дозвіл на перебування і служіння в Білорусі в нього закінчується у травні, й найімовірніше він не дістане продовження терміну, то отець Анджей вирішив повернутися в Польщу.
Ще одним священником, який зазнав репресій за час нинішньої війни, став католицький священник Олександр Баран, настоятель парафії в Линтупах, поблизу кордону з Литвою. Підставою для затримання 24 березня було те, що в день вторгнення російських військ в Україну він розмістив на своєму профілі в соцмережах прапор України та біло-червоно-білий прапор Білорусі. Священика затримали і висунули звинувачення у «нелегальному пікеті та поширенні екстремістських матеріалів».
Отець Олександр згадує: «Ми зараз переживаємо Великий Піст, і це ув’язнення стало для мене добрими реколекціями: строгий піст на хлібі й воді, багато молитви. Дякую Богу, що мені віддали окуляри, завдяки чому я міг молитися. Умови в ізоляторі — як у Середньовіччі. Я зрозумів, що переживали священники під час сталінських репресій у 30-ті роки минулого століття, яких кидали за ґрати».
Священник відбув у в’язниці шість днів, тобто довше, ніж дозволяє білоруський закон про затримання на 72 години. 4 квітня відбувся адміністративний суд, який виніс вирок про 10 днів арешту. В судовій залі був присутній Вітебський єпископ Олег Буткевич, а також численні священники і сестра-черниця.
5 квітня відбувся суд над раніше затриманим пастором-баптистом Романом Рождественським із Черикова (Могилівська область). Йому присудили штраф у «20 прожиткових мінімумів» (згаданий о. Василь Єгоров був покараний на 50 прожиткових мінімумів).
Репресії щодо священників у Білорусі тривають від часу фальсифікованих виборів 2020 року. Серед затриманих на довший чи коротший термін були і православні священники з Гродненщини, отці-серцяни з Постав і Гродно, єзуїт і греко-католик із Вітебська, греко-католик із Бреста, православний о. Володимир Дробишевський з Гомеля. Від грудня 2020 року перебуває в ув’язненні православний священник Сергій Резанович із Бреста. Неурядова організація Центр захисту прав людини «Весна», що стежить за переслідуваннями в Білорусі, визнала о. Резановича «в’язнем сумління».
Від часу виборів у серпні 2020 року з Білорусі вже виїхали кільканадцятеро священників, зокрема — 7 католицьких і 5 православних.
«Сьогодні в Білорусі кожний протест проти агресії Росії в Україні нещадно засуджується», — каже о. В’ячеслав Барок, католик із Вітебської дієцезії, який сам зазнав репресій у липні 2021 року й виїхав із Білорусі. — «Режим однаково ставиться і до Католицької Церкви, і до Православної, як і до членів інших Церков. Якраз із цього погляду влада цілком справедлива у своїх неправедних діяннях».
У Білорусі, як і в Росії, людей переслідують навіть за тримання на вулиці аркушів із цитатами зі Святого Письма, як, наприклад, «V заповідь — не вбивай» або «Блаженні миротворці». Посилання на Слово Боже у контексті війни розцінюється як засудження російської агресії.
«Однак кожне зло має свій кінець, і тільки добро — вічне», — нагадує християнське вчення о. В’ячеслав Барок.
Усі випадки переслідування християн різних конфесій у Білорусі, як стосовно духовенства, так і щодо мирян, старається поточно відстежувати суспільна організація «Християнське бачення» (belarus2020.churchby.info).
фінансово.
Щиро дякуємо!
