Те, за що Бог дає благословення

Смирення — це чеснота, яку часто висміюють або представляють карикатурно. Однак Святе Письмо нагадує, що то саме за покору Бог дає благословення.

«Бог любить смиренних, Бог возвеличує покірних» — чуємо в «Магніфікаті» Марії (Лк 1, 44-56).

Смирення доростає в Біблії до рангу найпрекрасніших чеснот.

«Смирення становить умову набуття духовної та психічної зрілості», — стверджує голландський психіатр Ван дер Ардвеґ.

І так само, як пиха є хворобою душі, так і нарцисизм (хворобливе зосередження на собі) є розладом особистості.

***

Людина гордовита нагадує негнучке дерево. Дме сильний вітер, але воно не гнеться, і зрештою ламається й гине.

Щоб отримати благословення, треба впокоритися, а це завжди вціляє в наше его.

Отож якщо клопочешся про якийсь дар і вкладаєш у це чималі зусилля, але не отримуєш, — не дивуйся. Швидше за все, ти забув, що Бог дари дає не за зусилля, а саме за смирення.

***

Цікаво те, що до певного моменту між Юдою і Петром є чимала схожість. Господь Ісус застерігав обох, що вони впадуть; кожного з них обізвав сатаною; обоє зреклися Христа — і обоє жалкували.

Отож яка відмінність?

Юда вболівав над самим собою і жалів себе.

Петро жалів Ісуса.

Перший мав у собі пиху, що довела його до розпачу: «Навіть Бог неспроможний мені допомогти!» — а другий мав скруху серця, і цю якнайбільш золоту чесноту — смирення. Тому Бог повернув йому гідність.

Обоє починали однаково. Першого знищила пиха, другого врятувало смирення.

Нині Петра зараховують до найбільших апостолів, одразу після св. Павла. Така є сила покори (див. 1 Пт 5).