Нове дослідження показало, що 900-річний поїдений корозією кулон, знайдений у сміттєвій ямі в Німеччині, приховує маленький скарб: крихітні фрагменти кістки, ймовірно, взятої з тіла невідомого святого чи святої.
Як повідомляє Live Science, кулон був знайдений археологами у 2008 році під час розкопок на середньовічному смітнику у Майнці. Яма була розташована у дворі палацу доби високого бароко, датованого початком XVII століття, і у ній містилася переважно кераміка. Коли дослідники сягнули глибшого шару ями, що належить до XIV століття, вони знайшли старовинний кулон розміром із долоню. Втім, його характерний стиль свідчить про те, що прикраса була створена ще раніше, у ХІІ столітті, і потрапила на смітник уже старою та зношеною. Стиль кулона також вказує на те, що він, ймовірно, був виготовлений у майстерні поблизу Ганновера, приблизно за 285 км на північ від Майнца, де, як відомо, виготовляли подібні предмети.
Маттіас Гайнцель, реставратор Центру археології імені Лейбніца, та його колеги потратили понад 500 годин, видаляючи товстий шар корозії за допомогою шліфувальних інструментів із алмазним наконечником та інших тонких механічних пристроїв. Їм вдалося виявити, що кулон був виготовлений із міді у формі чотирилисника з зображеннями Ісуса, Марії та середньовічних святих і оздоблений сусальним золотом та емаллю.
Перед дослідниками постало питання: як зазирнути всередину кулона, який, здавалося, мав усередині порожнину — адже спроба відкрити його фізично знищила би його? Вони вирішили зробити рентген, який підтвердив їхнє припущення про порожнину, однак метал і емаль поглинали більшу частину випромінювання так, що більше нічого не було видно.
Тоді дослідники застосували метод нейтронної томографії, який дозволяє розрізняти мінерали і породи і отримувати тривимірні зображення об’єктів. На відміну від електронів, які використовуються у рентгенівських дослідженнях, нейтрони не мають електричного заряду і можуть проникати глибоко в матеріали, такі як метали. Нейтрони також сильно розсіюються атомами водню, тому нейтронна томографія створює висококонтрастні зображення матеріалів, отриманих з живих організмів, які містять водень.
Коли дослідники дослідили порожнину кулона за допомогою цього методу, вони чітко побачили, що у ньому міститься п’ять невеликих мішечків — ймовірно, з льону або шовку — в яких містилися фрагменти кістки, сказав Хайнцель. Знахідка доводить, що кулон був «філактерією» — типовим для середньовіччя амулетом, в якому зберігалися мощі святих, і який мав захищати того, хто його носив.
Наступним етапом дослідження буде повторне використання методу нейтронної візуалізації для пошуку смужки пергаменту або паперу всередині кулона, на якому може бути написане ім’я святого, реліквію якого він містить; такі папірці, відомі як «аутентик» або «цедула», зазвичай вкладали всередину таких середньовічних релікваріїв. Дослідники сподіваються виявити навіть літери, які, ймовірно, були написані чорнилом із «залізної жовчі» — суміші солей заліза і кислот рослинного походження.
Наразі кулон перебував під нейтронним впливом трохи більше семи годин. За цей час ученим не вдалося знайти ніяких доказів того, що необхідний папірець досі знаходиться усередині, але вони не втрачають надії.
«Можливо, нам доведеться подвоїти чи потроїти час впливу нейтронів, щоб дізнатися ім’я святого чи святої», — каже співавтор дослідження Буркгард Шиллінґер. «Можливо, ми знайдемо його протягом наступних років, за допомогою інших інструментів і з більш високою роздільною здатністю, — додає Гайнцель. — Хто знає? Ми спробуємо».
фінансово.
Щиро дякуємо!
