Святий Престол пояснив, що «ні Синодальний шлях, ні будь-який орган, установлений ним, чи Конференція єпископату не мають компетенцій створювати “Синодальну раду” на національному, дієцезіяльному чи парафіяльному рівні».
Лист має підписи Державного секретаря Ватикану кардинала П’єтро Пароліна та префектів Дикастерії віровчення кардинала Луїса Ладарії SJ (на фото) і Дикастерії у справах єпископів кардинала Марка Уелле PSS. Його 23 січня 2023 р. опублікувала Конференція єпископату Німеччини.
Як зазначено в листі, Папа Франциск затвердив його «in forma specifica і доручив передати». Цьому передував письмовий запит кардинала Райнера Марії Вельке (Кельн) та єпископів Ґреґора Марії Ганке OSB (Айнштадт), Бертрама Маєра (Аукгсбург), Штефара Остера (Пассау) і Рудольфа Фодергольцера (Регенсбург) від 21 грудня 2022 р. Ієрархи запитали, чи повинні вони як єпископи брати участь у Синодальній комісії зі створення постійної Синодальної ради. Потім вони поставили під сумнів те, чи мають узагалі бути допущені до участі після того, як Святий Престол оголосив, що Синодальний шлях «не має компетенцій зобов’язувати єпископів та вірних приймати нові форми управління та нові напрямки доктрини і моралі».
Резолюція німецького Синодального шляху від 10 вересня 2022 р. каже: «Синодальна рада як консультативний і розпорядчий орган обговорює важливі події в Церкві та суспільстві й на цій підставі ухвалює важливі рішення наддієцезіального значення у сфері душпастирського планування, питаннях, що стосуються майбутнього Церкви та фінансово-бюджетних справ Церкви, які не розглядаються на дієцезіальному рівні. Склад Синодальної ради відповідатиме пропорціям Синодальних зборів». Синодальна рада має бути втілена в життя не пізніше березня 2026 р., після відповідних приготувань з боку Синодального комітету.
Кардинали Паролін, Ладарія і Уелле заявили в листі, що німецькі єпископи не зобов’язані брати участь у роботі «Синодальної комісії», яка сама створювала б нову керівну структуру Церкви в Німеччині і яка, «схоже, намагається стати вище за авторитет Конференції єпископату Німеччини і де факто замінити її».
Відповідно, це стосувалось би і дієцезіяльних Синодальних рад, що могли б бути ухвалені в тексті про подальші дії на наступних Синодальних зборах Синодального шляху в березні 2023 р. Така інституція була би «понад владою єпископа в межах його дієцезії». Зазначено, що німецькі пропозиції суперечать вченню Другого Ватиканського Собору.
Голова Конференції єпископату Німеччини єпископ Ґеорґ Бетцінґ пояснив, що кардинал Велькі разом із чотирма баварськими єпископами «поставив обґрунтовані та необхідні запитання щодо Синодальної ради». Він зазначив: заява Святого Престолу про те, що членів німецького єпископату не можна примушувати до участі в роботі Синодальної комісії, підтвердила оцінку Постійної ради Комісії єпископату Німеччини під час обговорень у листопаді 2022 р.
«Святий Престол бачить небезпеку послаблення єпископської влади, я ж сприймаю синодальні консультації як зміцнення цієї влади», — пояснив єпископ Бетцінґ. «У перспективі синодальності йдеться насамперед не про догматичні питання, а про питання переживання синодальної культури у спільних роздумах та виробленні рішень. Ніхто не ставить під сумнів авторитет єпископату», — вважає голова Конференції єпископату Німеччини.
Тим часом ініціатива «Новий початок», яка критично ставиться до Синодального шляху в першій реакції, наголосила: «Папа Франциск ставить заслужену крапку в питанні встановлення Синодальної ради Католицької Церкви».
Ніхто не має права створювати такий орган: «Не може бути чіткішого застереження щодо “Синодального шляху” для єпископа Ґеорґа Бетцінґа і Центрального комітету німецьких католиків».