Господь Ісус вигнав з одержимих багатьох злих духів. За Його дорученням і Його силою робили це також Його апостоли та учні.
Злих духів виганяли теж пізніші святі; а сьогодні, часто беручи їх собі в небесні помічники, це роблять сотні екзорцистів в усьому світі. Бо зло не спить… а «диявол ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (1 Пт 5,8).
Виганяючи злого духа, всі екзорцисти роблять це, звісно, звертаючись до Божої сили, до сили імені Ісуса. Але також вони кличуть на допомогу як своєрідних союзників Ту, що стоїть в епіцентрі боротьби зі злом, — Діву, яка трощить голову змію, нову Єву, Божу Матір, Пресвяту Богородицю, і князя небесного воїнства, святого архангела Михаїла, і архангелів, і своїх ангелів-хранителів, і Божих святих.
Продовжуючи місію звільнення людства з-під влади князя темряви, святі, які жили поруч із Богом і яких злий мучив безуспішно, дуже ефективно знищували нечистих духів. Раніше, в ті часи, коли християнство тільки починало підкорювати світ, вигнання демонів із людей та місць було для них майже буденною справою. В описах їхнього життя можна знайти багато таких історій. Сатана зазвичай найбільше боявся найсмиренніших, молільників і покутників. Серед них був і св. Антоній Великий.
Зі злими духами також успішно боролися також св. Миколай, св. Мартин, св. Патрик і ціла плеяда святих стародавнього і сучасного світу.
Вигнання злого духа… ляпасом
Покровителем екзорцистів є св. Бенедикт Нурсійський, який жив на межі V-VI ст. Він успішно боровся з дияволом, хоч і не був екзорцистом і, ймовірно, не був навіть священником. Описи двох таких випадків можна знайти в житії св. Бенедикта, що міститься у другій книзі «Діалогів» св. Григорія Великого. Там написано про одного невисвяченого служителя з Церкви в Аквіно, якого «його єпископ, достойний муж Констанцій, відправив (…) у паломництво до багатьох могил мучеників, сподіваючись, що завдяки цьому він зцілиться. Але святі мученики не вислухали його молитов, щоб іще більше стало зрозуміло, якою великою благодаттю Бог обдарував Бенедикта. Врешті-решт його привели до слуги Всемогутнього Бога, Бенедикта, який від щирого серця помолився до Господа Ісуса Христа і негайно вигнав відвічного ворога з одержимого. А зціленому дав таку пораду: «Іди й більше не їж м’яса. А також ніколи не наважуйся прийняти пресвітерські свячення. Бо того дня, в який ти б насмілився прийняти свячення, відразу знову потрапиш під владу сатани». На жаль, незабаром так і сталося. «Тоді відійшов цей служитель зціленим, а оскільки недавнє страждання залишає зазвичай в душі страх, деякий час він дотримувався поради Божого мужа. Однак, коли через багато років побачив, як багато старших за нього покидають цей світ, а молодші, що були висвячені, випереджають його, то знехтував словами Божого мужа, ніби вже забув, і сам прийняв пресвітерські свячення. А сатана, який одного разу його відпустив, невдовзі знову оволодів ним і довго мучив, а наприкінці позбавив життя».
На щастя, друга історія, в якій папа Григорій Великий розповів, як Бенедикт вигнав сатану звичайним ляпасом, закінчилася значно краще.
«Одного дня, коли Бенедикт ішов до каплиці св. Йоана, розташованій аж на вершині гори, то зустрів по дорозі вічного ворога, який, прибравши вигляду ветеринара, ніс ріг і триногу. “Куди йдеш?” — запитав його муж Божий. “Іду до братів, — сказав диявол, — щоб дати їм ліки”. Достойний отець пішов тоді помолитися, а закінчивши, швидко повернувся. Тим часом злий дух натрапив на немолодого монаха, який саме черпав воду. Диявол негайно його поневолив, кинув на землю і страшно мучив. Коли Божий муж, вертаючись із молитви, побачив, як той сильно мучиться, то просто дав йому ляпаса, яким негайно вигнав злого духа, що вже ніколи більше не насмілився докучати цьому монахові».
Донині багато екзорцистів — так само, як це робив найвідоміший екзорцист світу Ґабріель Аморт, що помер 2016 р., — під час виконання екзорцизму використовують так званий хрест св. Бенедикта, тобто розп’яття із вписаним у нього медальйоном св. Бенедикта, який вважається дуже ефективною зброєю у боротьбі з сатаною.
*Уривок і з книжки «Чуда великих святих» Генрика Бейди.
фінансово.
Щиро дякуємо!
