Роздуми

«Календарне питання»: закон для людини — чи людина для закону?

12 Лютого 2023, 09:58 1261 Михайло Вайнагій

 

Час від часу читаємо (або чуємо) Євангеліє від Марка (2,23‑27) про те, як однієї суботи проходив Ісус ланами, а Його учні на ходу зривали колосся.

А фарисеї ж Йому й кажуть: «Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?» А Він їм: «Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, — зголоднів бо він сам і ті, що з ним були? Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з’їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священників, а й дав також тим, що з ним були?»

І каже до них: «Суботу установлено для людини, а не людину для суботи, тож Син Чоловічий — Владика й над суботою».

 

Порушення: на зло чи на благо?

Перенесімося в щоденне життя й уявімо таку ситуацію. Людина розбиває вікно аптеки. Така дія однозначно має ознаки правопорушення та завдає матеріальної шкоди. Однак потім може з’ясуватися, це було зроблено, щоб урятувати комусь життя. Тож не все одразу так просто і очевидно.

Разом із тим, тут є дуже хитка грань, яка може стати предметом для зловживання. Варто пам’ятати, що в усі часи, в усіх народах знаходяться ті, хто піддається спокусі зловжити. Це наштовхує на ідею передбачення ретельного аналізу кожної окремо взятої ситуації.

З цією метою законодавство України та судова практика передбачають широкий спектр інструментів та механізмів, які дають можливість збалансувати всі «за» і «проти» та ухвалити, керуючись власним сумлінням, справедливе рішення.

Повертаючись до слів Ісуса, що субота установлена для людини, а не людина для суботи, можна прийти до думки, що встановлені вимоги законів мають захищати людину, сприяти добробуту населення та служити задоволенню насущних потреб суспільства.

 

Чи справді нічого не можна змінювати?

Як інший життєвий приклад, можемо розглянути нещодавнє рішення Архієрейського синоду УГКЦ в Україні щодо календарної реформи та про перехід УГКЦ з 1 вересня 2023 року на новий стиль для нерухомих свят, зі збереженням чинної Пасхалії. Для тих парафій чи окремих громад, які відчувають себе ще не готовими до такого кроку (за окремим благословенням єпархіального єпископа), залишається можливість літургійного життя за юліанським календарем на період до 2025 року Божого. З цього приводу можна почути або прочитати досить відмінні думки, зокрема критичні. І знову постає питання: календар для людини чи людина для календаря?

 

 

Закон, вибір, історія

Автор цих рядків — християнин (греко-католик) і юрист; отож пропоную вашій увазі деякі міркування з погляду права.

Закони та правила ухвалює уповноважений орган, із певною благородною метою та не всупереч чинним законам і правилам. Задля збалансування різних інтересів часто застосовується колегіальний підхід до ухвалювання рішень. На окремих прикладах можемо це бачити (депутати Парламенту, рад, громад, члени Уряду, судді у складі колегій).

У випадку переходу на новий календар ця логіка зберігається. Передусім тому, що УГКЦ має на це повноваження: своє рішення Синод ухвалив колегіально, аргументував, звернувшись до історії та прислухавшись до суспільної думки з явною перевагою (майже 90% виявилися згідними з потребою зміни, і то фактично в кожній єпархії); і не існує суперечності з усталеними порядками, оскільки відбувається взаємозаміна.

Якщо раніше УГКЦ вважала за необхідне, щоб було так — з тих чи інших причин, — то зараз Церква так само має право ухвалити інше рішення. Історія вносить корективи, а дещо повертає на свої місця. Такі ж процеси відбуваються і в законодавстві, яке поступово розвивається. Коли і які державні свята встановлювати і святкувати — прерогатива відповідного інституту державної влади. Громадянам необхідно знати свої права, свободи, інтереси — і обов’язки. І з певною періодичністю, наприклад, ходити на вибори, щоби зробити власний вибір, делегувавши свої повноваження на певний строк. Тут теж бачимо визначення переможця на підставі рішення більшості.

Однак усі люди майже ні за яких обставин не можуть бути одночасно задоволені. Це, певно, пояснюється недосконалістю людської природи, а відповідно — і порядку речей, який вона творить. Тож очікувати 100% схвалення буде намарно.

Висловлені в цій публікації думки можуть зазнати активної критики. Ніхто нікому не може заборонити мати свою власну думку. Разом із тим, хотілось би заохотити читача до порівняльного аналізу, що саме має бути наскрізним стрижнем законів і правил; а також до того, щоб віднайти у правилі чи обмеженні, накладеному на людину, його сутність, причину виникнення і те, що лежить на іншій шальці терезів у разі його невиконання.

Часто ми дізнаємося, що можна, а що ні, вже після того, як щось вчиняємо «не так». Це може пояснюватися як результат зіткнення чиїхось інтересів. Поки такого немає — немає і предмету для з’ясування.

 

Найвища соціальна цінність

Тут може прийти на допомогу ідея — віднайти спільний інтерес для всіх (ну якщо не для всіх, то для переважної більшості).

З погляду права, найвищий (Основний) закон нашої держави — це Конституція України. Її норми є нормами прямої дії, тобто вони застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, але не змінювати їх зміст. Так ось, стаття 3 Конституції України каже нам, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ця стаття дає нам чіткий орієнтир, що саме має бути найвищою соціальною цінністю та наскрізним стрижнем усіх законів, правил, а також обмежень.

Висновок такий: людиноорієнтований підхід простежується як у приписах, зазначених у Слові Божому, так і в законодавстві нашої країни. І цей тісний взаємозв’язок варто розширювати, поглиблювати та укріплювати.

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity